З дитинства ми чуємо слово «не можна» набагато частіше, ніж «можна». Ми звикаємо до цього слова, і якось непомітно маленьке слівце прокрадається в нашу підсвідомість, приживається там і починає керувати нашим життям, обмежуючи наш вибір і нашу з вами свободу. А особливо багато «не можна» у такій «вразливою» частини нашого життя як те, у що ми одягнені. Вже тут-то порадників хоч греблю гати.
Почнемо, мабуть, з типів жіночих фігур…
Типологія примножується з кожним днем, та ось невдача – визначити себе за цією класифікацією справа досить неоднозначне. Ну да ладно, треба вибирати. Пометались ми між «бананом» і «яблучком» і визначили, що тип нашої фігури «морквина». А ще потрібно врахувати, якої довжини у нас шия, що не так з нашими ногами і стегнами і змахнути сльозу на пункті «груди». Чудненько, скільки відразу «позитивних» емоцій. І що ж ми маємо, крім цих самих емоцій? А ось що: по цій фруктово-овочевий класифікації виходить, що нам НЕ дуже багато, а МОЖНА зовсім трохи. Список сторінок так на «…дцять», читати втомишся, додається.
Але ми, дівчатка, на півдорозі не зупиняємося і починаємо сортувати, розбивати наш гардероб на «можна» і «можна». В різні кошики: водолазки, вирізи «човником», розкльошені спідничку і плаття в горошок – в першу. А «маленьке чорне плаття», спідницю «олівець» і класичні чорні штани – в іншу. Але чому ж те, що з кошика «можна» так скидається на те, що «не можна», або, принаймні, на «щось не так»?
Як поєднати всі ці «не можна» і « можна»?
Так і крутиться питання чому? Чому обов’язково V-подібний виріз горловини (для певних фігур)? Чому вертикальні лінії краще для одних, а горизонтальні для інших? Чому чорний (темний) колір підкреслює фігуру, а білий (світлий) — навпаки? І ще багато ЧОМУ? Таке відчуття, що нам запропонували гру, а правил не пояснили…
Сучасна мода змінюється дуже швидко, не рідше двох разів на рік, судячи з показів відомих дизайнерів. Встигати за цим ритмом це те саме, що намагатися зрозуміти правила гри по її ходу – виграти практично неможливо. Бажано сідати за стіл, знаючи, в яку гру тебе запросили грати. І, зауважте, вже стає неважливо, які козирі (тенденції) зараз грають. Головне – ми ознайомлені з правилами.
А правило гри під назвою «виглядати красиво» тільки одне: все підпорядковується канонами побудови композиції, тобто мистецтву поєднати різні елементи в єдине ціле у відповідності з якою-небудь ідеєю. Згідно з’єднувати. І це є мистецтво. І цьому можна навчитися, було би бажання.
Краса, або точніше поняття краси, за великим рахунком, будується за певними (нудним, треба сказати, математичних) закономірностям, які вивчали, з давніх часів… І, тим не менш, перше, що потрібно знати – це свої унікальні і неповторні пропорції вашої фігури. Наприклад, співвідношення грудей, талії, стегон, співвіднести зі своїм ростом і зрозуміти, що «фрукти і овочі» тут не причому, а є пропорції, з якими можна і потрібно працювати … або грати.
Не втомлюся, у слід за великої Коко Шанель, повторювати: «У моді, як і в архітектурі, вся справа в пропорціях». Довжина спідниці, сукні, пальто і т. д. залежить від росту, лінія талії — від співвідношення довжини верхньої і нижньої половини тіла. Довжина блузки (особливо контрастного кольору, а не тон в тон з нижньою частиною комплекту) з брюками повинна бути однією, а з спідницею – інший. Довжина штанів з туфлями на високому і низькому каблуці повинна бути різною і т. д. і т. п… І тоді багато «не можна» перетворюються на «можна», ніби їх і не було.
А зараз про силуеті…
Тут завдання полягає в одному: збалансувати (за допомогою одягу, тобто прийомів композиції) верхню та нижню частину тіла.
При широких плечах і вузьких стегнах, необхідно звузити плечі, зменшивши природну лінію плеча, і розширити силует внизу (спідниця, плаття, пальто). В результаті ми отримаємо збалансований верх і низ фігури, а талія, при цьому, «дивним» чином стане вже.
Зворотна ситуація: широкі стегна і вузькі плечі. Знову ж таки, принцип той же – збалансувати. Так і проситься лінію плеча підтягнути до ширини лінії стегон, використовуючи спущену лінію плеча, рукав «ліхтарик» і т. д.
Всі ці приклади говорять лише про одне, якщо знати «правила», гра стає цікавішою і навіть кумедною. І ще, якщо знати правила гри, пустувати дозволяється.
Трохи не забула: а то робити з усіма цими «не можна» і «можна»? А що можна зробити з тим, чого не існує? Заборон і дозволів не існує, коли знаєш правила гри під назвою «бути красивою». Будь красивою!
P. S. А якщо додати до нашої гри колір, вона стане феєрично захоплюючою!
Олена, www.garmoniazhizni.com