Сім’я – таке коротке слово. Але скільки сенсу вкладають у ці слова люди. Для кого-то сім’я – це чоловік, діти. Для кого-то – батьки, брати і сестри. Для кого-то родиною стають зовсім сторонні люди, накормившие і прихистили у важкий час. Сімейні відносини — це насамперед відносини між близькими людьми. В даній статті піде мова про довіру, взаєморозуміння, любові.
Настає момент в житті будь-якої людини, коли їй хочеться створити свою сім’ю, нехай навіть маленьку, де тільки він і вона. Так родина, з цього і починається. З малого. Починається з першого спільного сніданку, з перших покупок в загальний будинок, з перших спільних бажань. І як будуть вибудовуватися відносини в маленькій поки ще родині, вирішують саме творці. Хтось починає з довіри і любові, хтось з брехні і лицемірства. У кожного свої мірила. А починати необхідно з початку.
Сімейні відносини не можуть будуватися на недовіру і нерозуміння. Це перші кроки до окремого існування. Не буває вірності при брехні. Люди самі себе обманюють, шукають привід виправдатися. А навіщо? Адже якщо прийнято рішення жити разом, ростити дітей, засинати і прокидатися в одному ліжку – навіщо брехня і обман?
Довіра.
Напевно, це найголовніше в сімейних відносинах. Довіряти один одному. Неважливо, хто кому. Головне, щоб можна було закрити очі і довіритися людині в усьому. І не боятися, що він поведе тебе в болото, а обіцяти рівну дорогу. Жінка повинна довіряти чоловікові, що він не залишить її одну з дитиною на руках, не поставить перед фактом, щоб йшла, не вижене з дому. І в свою чергу, чоловік повинен вірити в те, що його завжди будинку буде чекати кохана дружина, вірна й розуміє.
Так, кажуть «одружуються на кисках і бусях, а живуть зі зміями і коровами». Ну це дивлячись хто кого вибрав. Якщо в сім’ї спочатку були довірчі відносини, і все будувалося на взаєморозуміння, то навіть при зустрічі з неприємностями і проблемами, сім’я спільно вирішує їх, а не валять провину один на одного. Це дуже важливо, знати, що в житті є людина, яка тебе підтримає і зрозуміє, допоможе і не осудить.
Взаєморозуміння.
Довге слово. Але дуже сильне. Знайти людину, якого будеш розуміти вдається рідко. Але, кажуть, можна. А адже цього вчаться. Так, вчаться. Дивно, звичайно. Але так воно і є. У більшості випадку, розуміти людину можна серцем, а можна і головою. Можна дивитися йому в очі і бачити порожнечу, а можна прочитати радість або біль. І розділити їх. Одному важко перенести горе і втрати. Але ж про них можна і не розповідати. Так, мама може зрозуміти без слів свою дочку, якщо завжди розмовляла з нею, знаходила потрібні слова і стала для маленької дівчинки подругою, а не цербером, говорять постійно про навчання і поганий характер. Так і чоловік може зрозуміти жінку, просто подивившись їй в очі.
Не потрібні зайві слова та відмовки. Якщо в родині немає порозуміння, то не буде і підтримки. Кожен буде жити окремим життям, і не зможе ніколи нікому довіритися.
Любов.
Адже це не тільки чоловік і дружина, це ще бабусі — дідусі та онуки, батьки і діти, племінники і дяді-тьоті. Це все любов у родині. Неможливо добре ставитися до людини, якщо немає любові. Ні, можна. Але це ставлення буде називатися байдужістю. Любов – це все разом, це довіра, це взаєморозуміння, це ніжність, це ласка, це дощові сонячні дні разом. Це все.
Не варто чекати від сім’ї багато чого, якщо немає основи, що немає основних складових, немає відносин в сім’ї. Ось вони – довіра, взаєморозуміння і любов. Завжди разом, і разом назавжди.
Олена, www.garmoniazhizni.com