Чому ми купуємо непотрібні речі? 5 психологічних причин

Почему мы покупаем ненужные вещи? 5 психологических причин

Напевно, кожному знайома ситуація, коли під час генерального прибирання натикаєшся на якусь давно куплену і забуту річ. При цьому визначити, коли купив цю саму річ і навіщо не представляється можливим. Я вже мовчу про чисто жіночу проблему: купити туфлі на розмір менше тільки тому, що вони такі класні! При цьому сама жінка, якщо і зможе їх носити, то дуже недовго. Так чому ж ми купуємо абсолютно непотрібні нам речі? Чому кожен раз, бачачи якусь цікаву дрібничку ми тягнемося за гаманцем, адже “раптом згодиться”? Сьогодні ми розповімо, які невідомі нам закони Всесвіту набирають чинності за порогом торгових центрів і чому нам можна продати все на світі.

Наша поведінка передбачувано

Скільки б ми не хвалилися своєю спонтанністю і непостійністю інтересів, спритні рекламщики вже давно навчилися нами маніпулювати. Трохи схожа на теорію змови, чи не так? Проте, це так. Маніпуляція в тій чи іншій формі — давно стала частиною нашого життя. Не один рік вчені витратили на те, щоб досліджувати людські поведінкові реакції, і прийшли до висновку, що ми можемо бути дуже передбачувані. За цим принципом побудовано більшість великих супермаркетів: більш привабливі товари розташовані на рівні очей, часто справа. А ще раз на пару років чи рік — скрізь по-різному, — супермаркети міняють місцями відділи продукції: там, де була риба тепер молоко, там, де було молоко тепер чистячі засоби, і так далі. Це роблять для того, щоб людина, яка звикла ходити в магазин конкретно за молоком і хлібом бачив і інші товари. А там уже справа за привабливою упаковкою та яскравою назвою.

Всі ми трохи сороки

Це я до того, що у переважної більшості людей в свідомості є така реакція, своєрідний “гачок” — бачачи щось поліроване, красиве і блискуче, ми волею-неволею вже хочемо цю річ. Таке дослідження провела компанія Envirosell Inc. Результатом цього проекту стала цікава інформація: навіть перед блискучою вітриною люди мимоволі уповільнюють крок. Слідом за компанією, цим феноменом зацікавилися психологи провели цікавий експеримент. Кільком людям показали картинки води: на деяких зображеннях в ній відбивалася місячна доріжка, на деяких вона блищала, на інших — була прозорою. 8 з 10 випробовуваних запевнили психологів, що “блискуча” вода не тільки якісна, але і сама чиста, хоча з-за блиску було неможливо однозначно судити про чистоту. Діти ж намагалися лизнути картинку з блискучою водою або дзеркальну поверхню.

Довіра до бренду

Всі ми звикли до того, що “брендове” — значить якісне та гарне. Чим більше розкручений бренд, тим вище цифри на цінниках в магазині, і тим більше ми хочемо купити саме цей товар.
Але так було не завжди. Все це божевілля справді починалося просто: хтось купив телефон, він йому сподобався і користувач вирішив придбати такий подарунок, наприклад, дружині. Дружині теж сподобався, а якщо так, то чому б такий телефон не купити тієї ж марки?

Шопінг

Ні для кого не секрет, що шопінг визнаний одним з кращих засобів для зняття стресу. Що може бути краще після хворобливого розриву відносин, ніж кілька нових речей, тільки підкреслюють вашу чарівність?
Цим і користуються магазини. Бачивши готовність купити, вони підносять покупцеві дорогі товари і “необхідні” речі, які можна знайти конкретно в цьому магазині.

“Помилкові” дев’ятки

Як часто ми помічаємо на цінниках не круглу суму, наприклад, 200 гривень, а більш привабливу 198.99? Таке відбувається в кожному магазині. Чому? Тому що психологічно нам легше сприйняти ту цифру, яка менша від тієї, що ми розуміємо. Наприклад, головою ми розуміємо, що 198.99 — це, фактично, ті ж 200 гривень. Але вимовляючи суму про себе, ми все ж говоримо 100, а 100 — це менше, ніж 200. Такі ігри з числами змушують нас сумніватися, а сомневающемуся клієнтові продати товар набагато легше.