Як заспокоїтися і полюбити свого боса
Твій начальник – зарозумілий, самозакохана, егоїстична жлоб, деспот і на рідкість хамовитий тип. Думаєш, ти особлива? А ось і ні. Закрити очі на недоліки…
Твій начальник – зарозумілий, самозакохана, егоїстична жлоб, деспот і на рідкість хамовитий тип. Думаєш, ти особлива? А ось і ні. Закрити очі на недоліки шефа і перейнятися до нього теплими почуттями допоможе Woman.ua.
Пам’ятай, що в душі він – маленький хлопчик
Зараз складно уявити, що ось ця двометрова і 100-кілограмова махина, це скупчення міцних м’язів, розхитаних нервів і подергивающихся надбрівних складок колись, як і ти, ходило в школу і стрибала на скакалці у пахучою квіткової клумби. Так, ось саме ось цей сидить на тридцатиэтажных відкатах, пропахлий димом «Davidoff» до кінчиків волохатих, як у Брежнєва, брів тип ще недавно був маленьким хлопчиком і свято вірив у те, що в одне світле новорічний ранок Дід Мороз покладе йому тапочки новий блок полуничної «Hubba Bubba».
Так, ось саме ось цей сидить на тридцатиэтажных відкатах, пропахлий димом «Davidoff» до кінчиків волохатих, як у Брежнєва, брів тип ще недавно був маленьким хлопчиком і свято вірив у те, що в одне світле новорічний ранок Дід Мороз покладе йому тапочки новий блок полуничної «Hubba Bubba».
Пам’ятай, що він пройшов через все те ж, що і ти
Якщо крісло директора не дісталося йому у спадок від батька-героя трудового фронту, повір: йому теж довелося несолодко. Просто так, за красиві очі і навіть за видатну харизму – керівниками не стають. Ну, хіба що він гей, це багато що пояснює. Але ми зараз не про це. Йому, найімовірніше, в свій час теж доводилося затримуватися після роботи, орати на вихідних та у свята, терпіти нервові припадки вищестоящих осіб і зображати ангельське спокій, коли всередині вирувало вулкан. Тому і з’явилися ті страхітливі надбрівні складки. Тому він так ображений на життя і саме тому вимагає від тебе бути трохи уважніше, заповнюючи річний фінансовий звіт. Подумаєш, зайвий нулик.
Пам’ятай, що у нього теж є душа
Дуже ймовірно, що і зараз за бетонної маскою непробивною серйозності ховається тонка понівечена душа, цінитель Бетховена і чорничного чізкейку. І може після важкого трудового дня він кожен раз падає в ноги дружині і просить почухати його за вушком, як любила колись робити його мама. А перед сном, схилившись над дитячим манежем, зображує саблезубую крысобелку з «Льодовикового періоду». Можливо, це і не так, але сама думка про пляшущем навколо манежу і попискивающем голосом скаженої білки боссе змусило тебе посміхнутися, чи не так?