5 фраз, які погана бабуся говорить своїм онукам

5 фраз, которые плохая бабушка говорит своим внукам

Всі бабусі різні. У цьому ми остаточно переконалися, прочитавши лист Марини з Томська. Вона виховує 6-річного сина і розуміє, що свекруха недолюблює рідного онука. Мабуть, жінка намагається приховати свою нелюбов до хлопчика, але часом у неї це погано виходить.

Не всі бабусі люблять своїх онуків. У цьому я переконалася, оцінивши поведінку своєї свекрухи Неллі Костянтинівни.

У мене підростає шестирічний син Костя, і моя мама просто без розуму від онука. Вона балує хлопчика з приводу і без. А ось свекруха явно недолюблює його-це регулярно видають фрази, кинуті нею на адресу мого сина. Хочу розповісти, в чому, на мій погляд, виражається її нелюбов.

“Як можна бути таким гальмом?»

Кості всього 6 років і те, що він повільно збирається на прогулянку — це нормально. Тільки свекруха постійно дорікає його словами: «як можна бути таким гальмом? Я не можу постійно чекати тебе по 10 хвилин».

Спочатку син ображався на бабусю — ніяк не міг зрозуміти такого ставлення до себе. Адже він старається, збирається, щоб нічого не забути, а вона нічого не розуміє і робить його винуватим.

Зараз Костя намагається відстоювати свої кордони і заперечує бабусі, мовляв, збираюся як вмію. Тільки свекруха ображається на це.

Неллі Костянтинівна і думати не хоче про те, що різкими фразами вона змушує дитину сумніватися в собі і підриває його самооцінку. Називаючи онука гальмом, навряд чи можна прискорити його збори. На ділі все виходить навпаки: під тиском мій син панікує і робить все ще повільніше.

“Нічого без мене зробити не можеш!»

А ще Неллі Костянтинівна дуже любить нав’язувати свою гіперопіку. Вона обожнює фразу: “Ти ж без мене нічого зробити не можеш. Так і залишишся на все життя матусиним сином”.

З цим словами вона зав’язує йому шарф і змушує доїдати суп. При цьому її не хвилює те, що Костя прямо заявляє про свою ситість або про небажання надягати шарф.

Мене таке ставлення відверто дивує. Замість того, щоб допомогти онукові і навчити його робити щось самостійно, бабуся нав’язує йому свою допомогу, а потім сама ж дорікає. Не вважаю це проявом любові.

“Мовчи, Якщо дорослі розмовляють!»

Якщо дорослі розмовляють, а Костя хоче втрутитися в бесіду, Неллі Костянтинівна тут же поспішає його обсмикнути. Від неї тільки й чути: “мовчи, зараз дорослі розмовляють!». Костя відразу губиться і швиденько йде в іншу кімнату під будь-яким приводом.

Не розумію: як таке можна заявити своєму онукові, якщо він — улюблений? Я впевнена: такими словами можна перебити у дитини бажання ділитися своїми ідеями і проблемами. Нерівний годину з нього виросте замкнутий і невпевнена людина. Не хочу, щоб мій син став таким.

“Як же ти мене дістав!»

Ось ще одна улюблена фраза моєї свекрухи, якій вона “відповідає” на питання онука. Бабуся пояснює свою реакцію тим, що Костя дуже галасливий і слухати його постійні розпитування просто неможливо. Я ж вважаю, що мій шестирічний син може задавати питання і проявляти свою допитливість — це нормально.

Лише нещодавно Костя став турбуватися з цього приводу. Вже кілька разів запитував у мене, чому бабуся не любить, коли він розмовляє. Доводиться заспокоювати дитину і в черговий раз проводити зі свекрухою виховну бесіду. Але для себе я давно зробила висновок: Неллі Костянтинівна просто не любить онука — він її дратує.

“І в кого ти такий безглуздий?»

Але найнеприємніші висловлювання свекрухи пов’язані з постійним порівнянням мого сина. Вона не упустить жодної можливості нагадати кості, що він ще не вміє читати, а ось внучка її подруги не тільки сильна в читанні, але ще і вірші знає напам’ять! Або може заявити, що онук безглуздий, адже він досі не завоював жодної грамоти і медалі з карате (хоча він займається всього півроку). Зате сусідський онук, за її словами, встигає куди краще — той вже і три грамоти приніс, і навіть на змагання їздив.

Костя всерйоз ображається на такі слова. У 6 років дитині складно зрозуміти, що він, насправді, не безглуздий. Просто бабуся не любить його, тому і порівнює з усіма навколо, виставляючи не в кращому світлі.

На жаль, далеко не кожна бабуся обожнює своїх онуків. Не всі готові пекти для них пиріжки і радувати всім кращим, що можуть дати. Деякі навіть на словах видають своє погане ставлення до онуків, не намагаючись приховати його. Моя свекруха виявилася саме такою. Не думаю, що це можна виправити і розумію, що сина треба захищати від її впливу.