Спілкування в кожній родині неможливо без сварок і конфліктів. Часом навіть сама незначна дрібниця може спровокувати бурю негативних емоцій. І якщо дорослі не можуть спокійно вирішувати свої питання, що тоді казати про дітей.
Чим старше вони стають, тим завзятіше відвойовують право на особистий простір, можливість самостійно приймати рішення. Буває, що їх завзятість переходить усі мислимі і немислимі межі, викликаючи у батьків бажання влаштувати грандіозний скандал. Але цього не треба робити. Адже ваше завдання припиняти конфлікти в зародку, зберігати спокійну атмосферу в домі.
Щоб звести конфлікти в сім’ї до мінімуму потрібно засвоїти кілька правил. Перше з яких: не потрібно командувати. Дозвольте дитині трохи свободи дій, не потрібно постійно кричати на нього, вказуючи при цьому, що він повинен зробити. Надмірне бажання привчити до дисципліни і слухняності, зазвичай обертається проти вас. Ваш малюк обов’язково почне протестувати і все це переросте в скандал. Щоб цього уникнути, відразу визначитеся для себе речі, на які треба звертати уваги і чекати послуху.
Іноді батьки люблять роздувати маленьку проблему до гігантських розмірів, тим самим накручуючи себе до межі. Наприклад, малюк випадково впустив крихту на підлогу, а ви вже починаєте кричати: «Підніми її негайно! Якщо ти зараз же не прибереш її – тебе чекають великі неприємності!»
Задумайтеся, хіба маленька крихта може виправдати вашу не зовсім адекватну реакцію? Вмійте стримувати себе. У подібній ситуації краще спокійним голосом пояснити дитині, що треба прибирати за собою.
Пам’ятайте, що ваша дитина спостерігає за вами, він вчиться у вас поведінки. Не стоїть у нього на очах з’ясовувати стосунки, тим більше на підвищених тонах.
Щоб не провокувати виникнення конфліктів, психологи радять батькам не концентруватися на негативі. Якщо дитина скоїла проступок, покарайте його відразу, а після простіть його і забудьте про те, що сталося. Адже часто буває так, що батьки довго не можуть відпустити ситуацію і тим самим нагнітають обстановку ще більше. Це чинить психологічний тиск на малюка, створюючи напругу, з-за якого він перестає слухатися взагалі. У слідстві обстановка в будинку загострюється ще більше, після чого слідує низка сварок. Вам, як старшим наставникам, потрібно зрозуміти, що постійне невдоволення своєю дитиною не допоможе налагодити гармонію в будинку, вже тим більше не зробить з нього слухняного і поступливого людини.
Також потрібно навчиться більш спокійно реагувати на деякі речі, зрозуміти для себе, що неминуче обов’язково трапиться. Але якщо ви збережете спокій і продемонструєте самовладання, то ситуація вичерпає сама себе, а ваші нерви ціліше будуть. Запам’ятайте, від методів виховання дитини залежить не тільки її майбутнє, але і ваш емоційний стан. Та тактика, яку ви виберете, в подальшому вплине на ваші стосунки.