Батьки дуже трепетно ставляться до своїх дітей і, звичайно, вони у будь-якому віці будуть для них саме дітьми, але всі мами і тата прекрасно розуміють, що рано чи пізно настане той момент, коли дитини потрібно буде відпустити в самостійне плавання, тому що доросла людина не має, та й не може постійно перебувати під батьківським крилом. Коли ж необхідно посприяти тому, щоб дитина жила окремо?
Багато батьки чекають того моменту, коли дитина сам заявить про своє бажання жити нарешті окремо, однак, таке відбувається далеко не завжди. Навіть якщо між батьком і підрослим чадом вже з’являються конфліктні ситуації на тлі побутових проблем, дитина все одно може не хотіти жити окремо, тому що в принципі йому дуже зручно жити з мамою і татом, так як основні обов’язки лежать саме на їх плечах, мама завжди готує їжу, батьки оплачують квартиру, тобто у дитини практично немає ніяких турбот. Іноді й самі батьки не можуть ніяк відпустити від себе дитину, тому що занадто прив’язані до нього, проте, в цьому немає нічого хорошого, тому що з-за цього дитина не може придбати самостійність, він буде залежний від своїх батьків навіть при прийнятті будь-яких рішень, у дорослому житті це точно не піде йому на користь.
Конкретного віку, починаючи з якого дитина має жити окремо, немає. Всі люди розвиваються по-різному, тому потрібно судити тільки по готовності власного чада. Якщо дитина ще не готовий нести сам за себе відповідальність, не може самостійно приймати рішення, то не варто його квапити, так як це може обернутися психологічною травмою для нього.
У будь-якому випадку до самостійного життя дитини можуть підготувати тільки його батьки, з цієї причини не можна всі обов’язки по дому виконувати лише самостійно, дитина повинна знати, що таке побут, щоб бути до нього готовим.
Так, коло обов’язків дитини в міру його дорослішання має постійно розширюватися. Якщо десять років дитина тільки виносив сміття, то абсолютно неправильно, якщо у вісімнадцять років його обов’язки обмежуються лише цим.
Коли дитина вступає до інституту, тут же повинен постати питання про те, як він уявляє своє студентське життя, бажано, щоб дитина задумався про роботу. Навіть якщо він не буде жити окремо, то вносити свій мінімальний матеріальний внесок в сім’ю або хоча б оплачувати частину квартплати і свої розваги, необхідно. Як мінімум, нерозумно давати гроші дитині на походи в клуби, ресторани з друзями і різні поїздки. Це загрожує тим, що дитина до цього звикне і буде просто користуватися мамою і татом.
Якщо є можливість зняти для дитини квартиру, то це найкращий варіант, так як жити разом дорослим людям може виявитися досить важко. Але це питання необхідно вирішувати разом з дитиною.
Олена, www.garmoniazhizni.com