До секонд-хендів можна ставитися як завгодно, але ці магазини приваблюють багатьох: хтось шукає там дешевий одяг, хтось набуває неповторну рідкісну річ, а хтось становить брендовий колекцію
Чи знаєте, що секонд-хенд має прямо-таки королівське походження? У знак особливої прихильності вінценосні особи частенько полюбляли вірним васалам предмети свого гардеробу: рукавички, капелюхи, шарфи. Ознакою особливої довіри і честі вважалося отримати мисливський плащ. За вказівкою короля саме цей предмет гардероба раз в півроку змінював свого власника. Хто отримав плащик, той ставав фаворитом короля, його надією і опорою, його правою рукою, або «секонд-хенд».
Пізніше в США так стали називати спеціальні магазини для незаможних, куди заможні американці в благодійних цілях здавали поношений одяг.
У Європі поняття «секонд-хенд» з’явилося після Другої світової війни: в такі магазини збували обмундирування американських солдатів і речі, забуті в казармах. Існує кілька міфів про секонд-хендах.
Міф 1. Мало хто носив ці речі, підхопиш лишай або коросту!
Безпідставне побоювання. Основну обробку одяг проходить за кордоном. Її дезінфікують 40%-ним параформалином протягом 165 хв. при температурі 59 °С. На кожну партію товару обов’язково отримують висновок санітарно-гігієнічної експертизи, яка свідчить, що цей метод відповідає вимогам Міністерства охорони здоров’я. Тому коросту не підхопите точно.
Запах «секонд-хенду» зникне, якщо:
– одяг перед пранням замочити на годину у воді, де розчинені сіль, оцет і сода або 10% нашатирний спирт;
– під час прання додайте кондиціонер, ефірну олію або ароматизовану сіль;
– сушити випрані речі треба на відкритому повітрі, краще – на морозі;
– висушені речі скласти в поліетиленовий пакет з шматочком ароматичного мила, сухого дезодоранту або з паперовим пакетиком меленої кави, загорнути і залишити на кілька днів.
Міф 2. Ці речі знімають з мерців!
Цілковита нісенітниця! Це досить серйозний і прибутковий бізнес. У багатьох країнах є цілі фабрики «Секонд-хенд». Тільки в Голландії їх сім і працюють вони на 55 країн світу, в тому числі і на нас.
У населення речі збирають двома способами: біля будинків ставлять спеціальні контейнери, куди люди складають непотрібний одяг, або благодійні організації розсилають запрошення з вкладеними поліетиленовими пакетами для речей. Потім приїжджає машина і забирає їх. Одяг, що був у вживанні, збирають і в школах.
Міф 3. Ти що, там же одні жебраки одягаються, не ганьбися!
Ходять в секонд-хенди абсолютно все: і багаті, і не дуже. Звичайно, основна маса – це люди з невеликим достатком: пенсіонери, студенти, багатодітні сім’ї. Заходить і «просунута» молодь – хлопці й дівчата, які, як правило, можуть дозволити собі фірмову річ, але не бачать сенсу викладати кілька сотень євро за те, що може обійтися в досить помірну суму.
Адже не секрет, що в секонді можна знайти абсолютно ексклюзивні речі, які не купиш ні в одному бутику. А ще секонд-хенд – прекрасна можливість створити свій унікальний, неповторний стиль. Багато покупці часто експериментують з купленими речами, перешивая їх або створюючи оригінальні комбінації.
Міф 4. Сток – хороший секонд-хенд?
Ні, там продаються тільки нові речі, які залишаються від розпродажу колекцій одягу в Європі. Тут і відомі бренди, і хороша якість виробів. Навіть якщо на бирці і написано «зроблено в Китаї», знайте – це фабричне ліцензійне виробництво.
Сток хороший своїми цінами. Вони в 3-5 і навіть більше разів нижче, ніж в бутіках. Навіть якщо і є мінімальний дефект (відірваний ґудзик, запиленість тканини і т. д.), низька ціна робить таку покупку прийнятною.
Є магазини, які продають сток-одяг тільки однієї марки. Але ціни в них не такі привабливі, як в магазинах з різною одягом і безрозмірним поруч. У стоках діють всі блага для споживача: речі неналежної якості підлягають обміну або поверненню.
Найбільші постачальники в ці магазини – Англія, Ірландія, Шотландія. Буває одяг з США, Канади, Австралії. Головне – частіше заходити!