Мені приносить велике задоволення зробити яку-небудь милу дрібничку своїми руками. Нещодавно я освоїла дуже цікаву техніку – анкарс. Вироби, виконані таким чином, виходять дуже святкові, навіть не соромно подарувати. Поспішаю поділитися з читачами своїм досвідом.
Заглиблюватися в історію створення та тонкощі цього виду рукоділля не буду, зазначу лише, що вона була розроблена провідними майстрами на базі прийомів фріволіте в 1994 році.
Техніка Анкарс
Одне з найбільш значущих відміну анкарса від фріволіте в тому, що для плетіння прикрас використовують дуже тонку ковзну блискучу міцну нитку (капрон або лавсан). Крім цього, всі елементи мережива повинні бути жорсткими, каркасними. Цей ефект досягається за допомогою граничного натягу елементів, якого можна досягти, якщо вузли затягувати так, щоб вони вільно ковзати по провідної нитки, однак вузли при цьому повинні бути однаковими.
Тоді елементи, що складаються з рівної кількості вузлів, будуть мати однакові розміри, що дуже важливо для якісного прикраси.
Також, на відміну від класичного фріволіте, в анкарсе саме із-за необхідності тугого натягу елементів використовуються лише найпростіші човники без шпульки і вмонтованого гачка.
Кулон «Квадратик»
Для виготовлення кулона «Квадратик» знадобляться:
- нитки лавсан № 33;
- чеський бісер № 11;
- 12 коричневих намистинок d 4 мм;
- 8 «золотих» намистинок d 4 мм;
- 1 бусинка d 3 мм;
- для підвісок — 3 намистинки-краплі відповідного розміру;
- для кріплення кулона — металеве кільце d 4-6 мм;
- будь підходящий шнур (стрічка або ланцюжок).
Нитки можна використовувати й інші, але вони повинні бути міцними, не рватися при сильному натягу. Слід також врахувати, що якщо нитки будуть іншої товщини, то і розмір кулона буде відрізнятися, якщо не змінити кількість вузлів в елементах.
Інструменти:
- два човника,
- тонкий (0,5-1 мм) гачок,
- ножиці,
- голка для бісеру.
Для виготовлення зручного інструменту щоб набирати бісер на нитку знадобиться відрізок дроту для бісероплетіння довжиною близько 6-7 див. Як виготовити таке нехитре пристосування, розповім трохи нижче.
Отже, всі матеріали та інструменти у нас під рукою, можна починати роботу.
Умовні позначення:
Рис. 1 Опис кілець і дуг:
Кільця 1, 8, 15, 22 — до (16j12j4) – тов
Кільця 2, 9, 16, 23 — до (4j 12p12j4)
Кільця 3, 10, 17, 24 — до (4j12j16) – про
Кільця 5, 12, 19, 26 — до (10j6p6j10) – ooo
Кільця 6, 13, 20, 27 — до (6р6р6р6)
Дуги 4, 7, 11, 14, 18, 21, 25, 28 — д (12),
де
к — кільце
д — дуга
j — сполучне піко
про
p — декоративне піко з одного
бисериной (о)
тов
р — декоративне піко з трьома бисеринами (тов)
10 — кількість вузлів
Підготовка до роботи
Першим ділом намотати на обидва човника лавсанову в два складання. Це зручно робити одночасно з двох котушок. Якщо є тільки одна, частина нитки з неї можна намотати, наприклад, на олівець, а потім вже намотувати на човник одночасно з котушки і олівця (звертайте увагу на рівномірне намотування обох ниток!).
Виготовляємо пристосування з дроту для бісероплетіння, так звану «шпильку». Шматок дроту згинаємо навпіл (чим гостріше буде місце згину, тим легше буде через нього проходити бісер), обрізаємо ножицями кінці дроту, щоб вони були однакової довжини— шпилька готова (фото 1).
Вкладаємо кінець нитки з човника між «ніжками» шпильки (фото 2).
З’єднавши обидві ніжки шпильки, ми зможемо легко надіти на них одночасно бісеринку (фото 3).
Діючи таким чином, набираємо на перший човник 16 бісерін, а на другій — 12 (фото 4). Можна приступати до плетіння.
Процес плетіння
Будемо Плести по наведеній на рис. 1 схемою, згідно з якою замість декоративних піко на кільцях вплітаємо три або одну бісерину.
Щоб бісерина опинилася в потрібному місці кільця, потрібно перед плетінням кільця відокремити потрібну кількість бісерін від загальної кількості, набраного на нитку човника і помістити їх на робочу нитку кільця. Коли вам буде потрібно за схемою вплести бісерину, ви просто підводите її до потрібного місця (тобто туди, де повинно було бути декоративне піко) і продовжуєте далі плести (фото 5).
Першим човником, на який набрали 16 бісерін, будемо плести трилисники і зовнішні кільця квадратика, а другим, з 12-ю бисеринами, — дуги і внутрішні кільця квадратика.
Ну ось, мереживна основа кулона сплетена. Не забудьте акуратно заправити кінчики ниток між вузлами мережива будь-яким зручним способом так, щоб їх не було видно і щоб вони в подальшому не вискочили в процесі носіння прикраси (фото 6).
Тепер нам треба розшити мереживо намистинами і бісером. Скористаємося для цього схемою на рис. 2.
В кільця, об’єднані в трилисники, вшиваємо коричневі намистини (на схемі вони позначені великими червоними кружками), а в одиночні кільця — «золоті» намистини (на схемі вони позначені великими червоними кружками), а в одиночні кільця – «золоті» намистини (на схемі — сині кружки).
При цьому треба врахувати, що при вшиванні намистини по краях буде видно шматочок нитки, що може бути не дуже естетично. Щоб уникнути цього, перед і після вшивання треба набирати на нитку по одній бисерине (бісер на схемі позначений маленькими червоними кружками).
Для того, щоб намистина не перекашивалась в кільці, за пришивання її треба проходити голкою з ниткою як мінімум два рази — спочатку в одному, потім у зворотному напрямку. Намистини слід пришивати з одного боку за основу кільця, а з іншого — небудь за його верхівку (якщо в декоративному піко 3 бісеріни), або за бісерину в декоративному піко, або за сполучне піко (фото 7).
Схема розшивки центрального елемента кулона показана на рис. 2б.
Між бисеринами внутрішніх кілець нанизуємо по одній бисерине і з’єднуємо їх у кільце з 8 бісерин.
Потім вийшло кільце вшиваємо бусинку d 3 мм. В процесі вшивання намистин в кільця пришиваємо три намистини-краплі (рис. 2а) та металеве кільце для шнура.
Ось тепер наш кулон готовий. Носіть із задоволенням!