Любителям військової техніки минулих часів, людям, які цікавляться військовою історією та перебувають на екскурсії у Франції, буде цікаво побувати в східній частині держави, де в 1929-1930 роках минулого століття побудували унікальний 450-кілометровий укріпрайон.
Пам’ятаючи тактичний маневр німців на початку Першої світової війни, коли ті обійшли основну частину французьких військ через Бельгію і вдерлися на північно-сході, уряд країни вважало, що в новому воєнному конфлікті все буде точно так само. Ворога доведеться стримувати в районі річки Діль, а пасивні бої відбуватимуться на новому оборонному рубежі лінії Мажино. Її будівництво почалося в 1928 році, завершилося до 1930. На всі фортифікації пішло близько 3 мільярдів франків.
Чиє ім’я носить і досі укріпрайон?
Міністром оборони Франції в ті роки, коли вздовж східного кордону рили пятдесятиметрова котловани, заливали тонни бетонних мас, зводили доти й встановлювали гармати, був Андре Мажино. Мабуть, на честь його шаленої любові до Батьківщини і до контролю за будівельними роботами об’єкт стратегічного призначення отримав ім’я військового начальника.
Так виглядає один з уцілілих бункерів, всередині якого створено музей
Історія стверджує, що французи будували піднімаються з-під землі броньовані башти дзотів, які, провівши необхідну кількість пострілів з гармат, знову опускалися під землю. Глибина лінії оборони досягала 90-100 км, і всюди на шляху прямування потенційного противника перебували протитанкові їжаки і рови, забетоновані майданчики для артилерії і піхоти.
У глибоких казематах фортеці, сполучених між собою узкоколейками, перебували гарматні батареї, електростанції, величезні склади боєприпасів та продовольства, госпіталі і казарми для особового складу. Побут для військовослужбовців був облаштований за останнім словом техніки тих років.
Лінія Мажино в період німецького «Блискавичного вторгнення»
У вересні 1939 року Німеччина напала на Польщу. Франція та Великобританія, в знак солідарності до окупованого державі, оголосили війну німецькому Рейху.
З вересня 1939 по травень 1940 на німецько-французькому кордоні, на лінії Мажино, панувало дивне затишшя, що переривається рідкісними перестрілками. Дві численні армії стояли обличчям один до одного і не діяли: французи чекали, німці накопичували сили перед вирішальним штурмом.
В музеї на лінії Мажино висить карикатура, що зображає двох французьких солдатів періоду тієї Дивної війни, грають в карти, коли над їхніми головами літають кулі.
Підпис на карикатурі: «При твоєю поганою звичкою постійно свистіти, я ніяк не можу зрозуміти, хто це: ти або куля?»
Так жартувала французька преса, ще не підозрюючи, що 10 травня 1940 року німці почнуть піхотну атаку, супроводжується бомбовими і артилерійськими ударами, а також масовим задимленням позицій противника. Ніхто й припустити не міг, що потужні бетонні покриття дотів не витримають сили бомб, що укріпрайон буде прорваний в декількох місцях, що противник блискавично вторгнеться у Францію.
Німці без єдиного пострілу увійдуть в Париж. Відбудеться ганебна капітуляція французького уряду. Самим останнім з усіх здасться гарнізон лінії Мажино, що втратив 130 тисяч мужніх захисників.
Музейний комплекс сьогодні
Після закінчення Другої світової війни велика частина споруд лінії Мажино були демонтовані. У Франції залишено лише кілька фрагментів унікальної підземної і наземної цитаделі.
В Ельзасі такий фрагмент розташований неподалік від Страсбурга, в декількох кілометрах від колишнього прикордонного переходу Франція – Німеччина. Зі столиці Ельзасу в музей ходять рейсові автобуси. Ціна вхідного квитка для дорослих і дітей символічна.
На відкритому майданчику перед збереженим казематом зібрані зразки військової техніки армій країн НАТО, Швейцарії, СРСР: гармати, зенітні установки, танки, вертольоти, літаки-винищувачі, потужні військові тягачі. Біля кожного експоната встановлена табличка з технічними характеристиками на чотирьох мовах. В тому числі і російською.
Розглядаючи експозицію, мимоволі занурюєшся в історію
Павільйон макетів
У цьому невеликому будинку з цегли представлено кілька колекцій бойової техніки армії Вермахту та армії США. Воскові скульптури показують солдати двох армій, цивільне населення Ельзасу перед масовою евакуацією.
Відновлені сценки подій того часу лякають своєю реалістичністю
Фото та відеозйомка в павільйоні дозволена, і вона абсолютно безкоштовна.
Знайомлячись із зразками артилерійських снарядів німців і французів, подумки переміщаєшся в далекі роки початку Другої світової війни.
Каземат лінії Мажино
У підземному музеї – найбільш цікава експозиція. Тут теж усюди воскові фігури солдатів французької армії, передають їх щоденний побут: казарма з двоярусними ліжками, стоматологічний кабінет, пральня, котельня, кабінет капітана, кухня зі старовинними вагами і посудом. На манекенах справжня військова форма тих років.
З точністю і увагою до деталей відтворений табір американців
На стелажах під товстим склом – залізні каски військовослужбовців, багнети-ножі, гвинтівки, шаблі, ордена, медалі і дипломи учасників Руху опору. У невеликому кінозалі можна подивитися декілька відео, які розповідають про життя захисників фортеці.
У музейному комплексі кожен куточок просочений трепетним ставленням французів до своєї історії
Перед входом в каземат встановлена сцена та сидіння для глядачів. Тут часто проходять концертні вистави та урочисті заходи, присвячені звільненню Франції.