Після встановлення діагнозу «кіста», визначення її розмірів, типу і вмісту, постає питання про те, яким чином лікувати дане новоутворення. Далеко не завжди у відношенні кістозних утворень необхідна активна хірургічна тактика, для багатьох цілком можна обійтися динамічним наглядом і вичікувальною стратегією. Які методики застосовуються в лікуванні, чи можна лікувати кісти консервативно, застосовуються якісь препарати?
Від чого залежить лікування кісти?
Насамперед, істотну роль грає тип і локалізація кісти, її походження. Якщо це паразитарні кісти у дітей або дорослих (ехінокок, альвеококк або інші), вони становлять небезпеку для здоров’я і життя, приносять істотну шкоду, самі не можуть розсмоктатися і тому для них однозначно показано видалення. Методика багато в чому залежить від розміру, локалізації, виду паразита і віку пацієнта, ступеня ураження тканин. Зазвичай кісти видаляють з частиною тканин і повністю всієї оболонкою, максимально зберігаючи сам орган.
Якщо це лікування кіст, які розташовані в замкнутих порожнинах і життєво важливих органах – грудна клітка, порожнину черепа, і вони швидко ростуть, однозначно показана активна тактика щодо їх видалення, якщо це можливо. При неможливості видалення кісти вирішують питання про відсмоктуванні частини рідини з її порожнини, щоб зменшити її розмір і тиск на тканини.
Обов’язково видалення тих видів кіст, які мають тенденції при тривалому знаходженні в організмі малігнізуватися (переходити в ракові пухлини). Рішення про операції приймається за результатами гістологічного дослідження матеріалу, взятого з кісти при біопсії.
Спостереження та консервативне лікування кіст
Для деяких видів жіночих кіст, вражаючих яєчник або шийку матки, молочну залозу, може бути показано динамічне спостереження та проведення консервативної терапії. Багато з кіст мають функціональне або запальне походження і після усунення основної причини, що їх провокує, вони швидко розсмоктуються. Якщо ж протягом 3-6 місяців застосування консервативної терапії не дає позитивного результату, розміри кісти поступово збільшуються, це може призвести до рішенням про оперативної корекції. Небезпечними вважаються кісти, схильні до ускладнень (перекрут кісти, інфікування кістозної порожнини з розвитком абсцесів, ішемія кісти і її некроз). У таких випадках необхідна екстрена операція або планове втручання з видалення новоутворення.
Для деяких кіст показано не тотальне видалення разом з оболонкою, а проведення склерозирующей терапії – введення в порожнину кісти замість відкачуваної рідини речовин, склеюючих стінки і призводять до її заростання.
Набагато складніше питання з лікуванням множинних кіст, наприклад, при наявності мультикистоза нирок або розвитку синдрому полікістозних яєчників. Радикальний метод втручання з тотальним вилученням органів показаний тільки за життєвими показаннями, при наявності постійного інфікування, великих розмірах органу і загрозу серйозних ускладнень. У всіх інших випадках проводять заходи, спрямовані на максимальне збереження органів і їх функціональності. Є ряд консервативних методик, що дозволяють за рахунок корекції гормонального форма привести стан яєчників до норми, а при безплідді проводять операції з надсечением капсули яєчників для полегшення овуляції. Ураження нирок ведуть консервативно, проводячи заходи по санації сечових шляхів запобігання запалення.