Відкрите виховання – шлях до довіри між батьками і дитиною, до точному розумінню сімейних ролей. Для реалізації такої моделі взаємовідносин на практиці — скористайтеся нашими порадами та рекомендаціями.

Джерело: [email protected]_theone

  • Намагайтеся бути з дитиною в 3D-контакті: тактильно, подумки і емоційно.
  • Якщо дитина запитує щось, називайте все своїми іменами, говоріть просто і зрозуміло. АЛЕ не заглиблюйтесь надмірно, пам’ятаючи про вік і психологічної вразливості дитини.
  • Заохочуйте не тільки успіхи у виконанні ваших задач, але і власну ініціативу дитини, її цікавість і ентузіазм.
  • Підтримуйте субординацію: батьки – на першому місці, діти – на другому. При цьому інтереси і думку дитини повинні прийматися до уваги. А ось остаточне рішення – за батьками.
  • Якщо ви розумієте, що дитина не відкритий у спілкуванні з вами, зробіть все, щоб створити йому умови для відкритості. Не чекайте, що дитина просто зміниться або зробить перші кроки сам.
  • Не пригнічуйте погану поведінку дитини вольовими рішеннями без пояснень, або спробуйте переключити увагу дитини, або обговоріть ситуацію. Не залишайте без уваги витівки, які завдають шкоди комусь або чомусь. Аналізуйте, обговорюйте з дитиною його почуття і поведінку.

    Джерело:[email protected]

  • Критикуйте явно негативні вчинки, а не дитини. Ніяких прізвиськ! Цього вчіть і самої дитини в спілкуванні з іншими. Просіть його проектувати на себе поведінку іншої людини, допомагайте розуміти мотиви інших і на цій основі будувати спілкування.
  • Проявляйте до дитині більше терпіння, ніж до будь-якого дорослого.
  • Чітко позначайте покарання, а бажано навіть заздалегідь, встановлюючи правила. І не відкладайте його.
  • Кажіть дитині, чому не змогли виконати обіцяне. Брехня тільки посилить образу. Але намагайтеся робити те, що пообіцяли. Тоді зможете й від дитини більше чекати того ж.