Відкрите виховання – шлях до довіри між батьками і дитиною, до точному розумінню сімейних ролей. Для реалізації такої моделі взаємовідносин на практиці — скористайтеся нашими порадами та рекомендаціями.
Джерело: [email protected]_theone
Намагайтеся бути з дитиною в 3D-контакті: тактильно, подумки і емоційно.Якщо дитина запитує щось, називайте все своїми іменами, говоріть просто і зрозуміло. АЛЕ не заглиблюйтесь надмірно, пам’ятаючи про вік і психологічної вразливості дитини.Заохочуйте не тільки успіхи у виконанні ваших задач, але і власну ініціативу дитини, її цікавість і ентузіазм.Підтримуйте субординацію: батьки – на першому місці, діти – на другому. При цьому інтереси і думку дитини повинні прийматися до уваги. А ось остаточне рішення – за батьками.Якщо ви розумієте, що дитина не відкритий у спілкуванні з вами, зробіть все, щоб створити йому умови для відкритості. Не чекайте, що дитина просто зміниться або зробить перші кроки сам.Не пригнічуйте погану поведінку дитини вольовими рішеннями без пояснень, або спробуйте переключити увагу дитини, або обговоріть ситуацію. Не залишайте без уваги витівки, які завдають шкоди комусь або чомусь. Аналізуйте, обговорюйте з дитиною його почуття і поведінку.
Джерело:[email protected]
Критикуйте явно негативні вчинки, а не дитини. Ніяких прізвиськ! Цього вчіть і самої дитини в спілкуванні з іншими. Просіть його проектувати на себе поведінку іншої людини, допомагайте розуміти мотиви інших і на цій основі будувати спілкування.Проявляйте до дитині більше терпіння, ніж до будь-якого дорослого.Чітко позначайте покарання, а бажано навіть заздалегідь, встановлюючи правила. І не відкладайте його.Кажіть дитині, чому не змогли виконати обіцяне. Брехня тільки посилить образу. Але намагайтеся робити те, що пообіцяли. Тоді зможете й від дитини більше чекати того ж.
