Ірландське мереживо – складна техніка. Проте вбрання, виконані в ній, дивують своєю вишуканістю і незвичністю. Якщо ви не боїтеся труднощів і «дружите» з гачком, зв’яжіть для себе, своєї подруги або дочки ошатне плаття з цікавим мотивом.
Особливість ірландського мережива в тому, що не можна повністю повторити побачену модель, кожне виріб виходить унікальним. Тому не бійтеся експериментувати з кольором і фактурою.
Отже, для сукні (р. 42-44) вам знадобляться:
- нитки х/б різних кольорів по мотку-півтора мотивів;
- для сітки − 1 великий (100 г) моток білої троїцької пряжі «Астра»;
- гачок №1,1 для мотивів і №0,9 для сітки;
- поролонова подушка або шматок пінопласту для наколки мотивів в процесі складання.
1. Почнемо з викрійки. Можна зробити її за всіма правилами конструювання одягу, але чому б не взяти своє улюблене трикотажне плаття, яке добре сидить, і не використовувати замість викрійки?
2. Зробимо начерк малюнка майбутнього сукні і підрахуємо, скільки і які мотиви нам знадобляться. Тепер приступимо до в’язання.
3. Великі жовті квіти виконуємо так: спочатку білою ниткою в’яжемо серединку − 8 в. п. замикаємо в кільце і обв’язуємо 1 р. ст. б/н.; потім жовтою ниткою робимо пелюстки − набираємо 20 в. п. і на цій ланцюжку в’яжемо 1 допоміжну петлю, 1 ст. б/н, 2 п/ст (накинути нитку на гачок, ввести в петлю попереднього ряду, витягнути петлю, знову зачепити нитку і протягнути її через всі петлі), 3 ст. з/н, 5 ст. з 2/н, 3 ст. з/н, 2 п/ст., 3 ст. б/н і сполучені стовпчики прикріплюємо до серединці. Таким чином в’яжемо стільки пелюсток, скільки потрібно для повного квітки або бутона.
4.Дзвіночки і стеблинки в’яжемо так: 12 в. п. замикаємо в кільце, обв’язуємо ст. б/н., потім на 4 ст. б/н. в’яжемо 8-9 ст. з 2/м, і наступний ряд − ст. б/н.
Стеблинки великих квітів і гілочки дзвіночків в’яжемо будь шнуром, який вам подобається. При в’язанні гілочок дзвіночків періодично ввязываем листочки (вони в’яжуться, як пелюстки жовтих квітів, тільки меншого розміру) і прикріплюємо вже пов’язані жовті дзвіночки.
Листя для великих квітів в’яжемо за схемою жовтих пелюсток квітів, тільки в цей раз ланцюжок з в. п. робимо довше.
Трилисник, молочні квіточки та інші дрібні мотиви можете в’язати по будь-якій схемі.
5. Пов’язані і відпрасовані мотиви розкладіть на викрійці, зафіксуйте наметочним стібками. Дотичні частини зшийте ниткою в тон. Потім наколіть викрійку з закріпленим малюнком на поролонову подушку, додатково зафіксуйте кравецькі шпильками краю мотивів на ділянці, на якому будете працювати, і починайте заповнювати порожні простору між мотивами нерегулярною сіткою, чергуючи в довільному порядку ланцюжки з в. п., стовпчики з різною кількістю накидов, розгалужені стовпчики і т. д.
Справа ця нелегка, треба звикнути по-іншому тримати гачок (ніж), туго затягувати в. п., правильно вибирати місце кріплення наступного стовпчика.
Але результат вас порадує!
Коли перед і спинка зібрані, з’єднайте бічні і плечові шви. Це можна зробити або тієї ж сіткою, тоді швів як таких не буде, або вивести рівні лінії зрізів деталей і зшити.
Горловини, пройми і низ готового сукні обв’яжіть «рачьим кроком».
Плаття готове!