Здатність немовляти до плавання була відома людям ще з давніх часів. У Каїрі в Єгипетському музеї зберігаються папірус із зображенням плаваючих дітей, що відносяться до другого тисячоліття до нашої ери.
В наш час основоположником такого плавання можна вважати австралійку Клер Тиммерманс, автора книги “Як навчити дитину плавати”. Вона почала займатися зі своєю малою у воді завдяки однією із щасливих випадковостей, які іноді призводять до великих відкриттів. 1939 рік видався в Австралії особливо спекотним. Новонароджена дочка Клер, малютка Андреа, погано переносила спеку, і її мама, сама страждала від духоти, влаштовувала з донею спільні купання. Дівчинка полюбила воду, і з припиненням спеки тривалі водні процедури для неї не закінчилися. Клер та її чоловік працювали тренерами з плавання, тому вони стали брати крихітну доньку з собою в басейн. Треба сказати, Андреа з величезною насолодою борсалася разом з батьками. До 6-місячного віку дівчинка могла самостійно триматися на воді до 20 хвилин і вільно пропливала по кілька сот метрів!
Плавання приносить дитині радість, надає йому сміливість, розвиває відчуття рівноваги, вчить володіти своїм тілом. Дитина стає рухомим і активним. Фізичні вправи в регулярних невеликих дозах зміцнюють здоров’я малюка, роблять його більш витривалим. Нарешті, у нього збільшується об’єм легенів, що сприяє поліпшенню живлення мозку киснем.
Домашня робота
Починати водні заняття можна практично відразу після народження (точніше, тижнів через два), коли у малюка заживе пупкова ранка. Добре мийте домашню ванну кожен день, адже саме вона і стане для дитини його найпершим басейном. У “маленькому океані” домашньої ванни ви вже зможете відрепетирувати найпростіші вправи, перш ніж запишетесь на спеціальні курси.
Способи підтримки
Основним завданням занять з малюком в домашній ванні є поступове збільшення навантаження. Тоді вже в тримісячному віці він буде готовий до занять у басейні.
За методикою З. П. Фірсова є наступні способи підтримки дитини у ванні.
При будь-якому способі підтримки важливо виконувати такі умови.
- Слідкуйте за тим, щоб малюк зберігав у воді горизонтальне положення. Його голову треба підтримувати так, щоб потилиця, шия і спина лежали в одній площині, майже паралельно воді.
- При будь-якому способі підтримки намагайтеся, щоб вона була як можна слабкіше. Тоді дитина швидше навчиться самостійно триматися на поверхні води.
- Слідкуйте, щоб на заняттях біля малюка завжди знаходилися різні іграшки: гумові або пластмасові тваринки, різнокольорові кульки. Коли дитина звикне до того чи іншого способу підтримки під час запливів, корисно брати з поверхні води всі ці плаваючі предмети і знову кидати їх у воду — малюк повинен бачити, що вони не плавають.
Робимо “вісімки”
Якщо дитина відчуває себе у ванні комфорт-але, можна переходити на підтримки поза ванни. Найбільш зручна підтримка така: ліва рука знаходиться під потилицею дитини, а правою рукою ви обхватываете стегна. Спочатку можна робити невеликі проводки на спині вздовж ванни вперед і назад, а потім, освоїти “вісімки” — рух за максимальної траєкторії ванни від правого кута до лівого.
Ще одна вправа, яке часто подобається дітям, — відштовхування від стінки ванни. Тримайте малюка під потилицю і підводите його ніжками до стінки ванни. Нехай малюк доторкнеться ступнями до бортика — злегка присуньте дитину. Він обов’язково відштовхнеться ніжками.
Наступна підтримка хороша для плавання на грудці. Лівою рукою обхватываете область потилиці дитинку, чотирма пальцями правої руки підтримуєте малюка під підборіддя, а великим пальцем прикриваєте рот малюка. Перевірено: малюк буде спокійніше плавати, посмоктуючи ваш палець. В такому положенні, так само як і на спинці, можна плавати назад–вперед, а потім перей-
ти до руху “вісімками”.
Йдемо на дно?
Хоч дітки і плавають під серцем у мами всі дев’ять місяців до народження немовляти перед початком навчальних запливів варто навчити пірнати.Як правильно провести підготовчу роботу? Лейте малюкові воду на обличчя так, щоб вона стікала зверху вниз, а перед цим ніжно вимовляєте “чарівне слово”, наприклад: “Пірнаємо!” Малюк поступово адаптується до відчуття води на обличчі. Також можна легенько подути дитині в личко безпосередньо перед тим, як сказати “Пірнаємо!”, і вже тоді полити водичкою. Це змусить дитину інстинктивно закрити очі і рот і на мить затримати дихання.