Народивши дитину, молоді батьки рідко замислюються над тим, що відтепер їхнє життя має змінитися кардинально. А чимало мам і тат навіть всіляко цьому опираються, стверджуючи, що дитина має «вписатися в сім’ю» природним чином. Однак це далеко не так…
Дитина в будинку — це велика відповідальність усіх членів сім’ї. Вважається, що від народження до року — це грудної період, а від 1 року до 3 років – період раннього дитинства. Саме в перші три роки відбувається бурхливий психофізичний розвиток дитини, і дорослим необхідно переглянути не тільки власний розпорядок дня, але і відмовитися від безлічі побутових (не кажучи вже про шкідливі!) звичок.
Крім спеціального раціону і розпорядку дня, для маленького чоловічка необхідний чисте прохолодне повітря в квартирі, чисте отглаженное білизна (випрану без застосування хімічно активних пральних засобів). Це означає, що тато повинен щодня робити вологе прибирання приміщення і подбати про те, щоб дитячі пелюшки стиралися екологічно чистими засобами.
На тривалий період повинні бути відправлені в далеку посилання парфуми, дезодоранти, освіжувачі повітря та інша побутова алхімія. Варто також дбайливо упакувати килими, книги, хутряні іграшки і інші накопичувачі пилу». Замість усього цього в шафі має бути виділене місце для упаковок з підгузками, дитячої білизни, а на кухні — дитячого посуду. Мамам і татам слід приготуватися до багаторічного стриманості від всіх дезодоруючих засобів. Навіть запах косметичного молочка для тіла, використаного після прийняття душу, може налякати і серйозно нашкодити дитині.
Перші три роки — вкрай важливе час і для психоемоційного становлення малюка. Особливо перший рік життя, коли «помах крила метелика» може направити життєве русло новонародженого по іншому шляху. У цей час не повинно бути дрібниць – все важливо і до всього треба ставитися з крайнім ступенем відповідальності. Батькам не слід розмовляти один з одним або з оточуючими на підвищених тонах, кричати чи навіть просто голосно і емоційно реагувати на що-то. Навпаки, лагідна, м’яка, ніжна інтонація у промові стане тим благодатним ґрунтом, яка дозволить сформуватися рівною і повноцінної психічної сфері маленької людини.
У період раннього дитинства мова значущих для неї дорослих повинна бути емоційно яскраво забарвлена, навіть дещо гіпертрофована. Батькам краще постаратися продемонструвати дитині всі способи реагування на зовнішній світ.
Для цього чудово підходять пісеньки, віршики і потішки в книгах з розділу товари для дітей. Бажано, щоб, роблячи щоденну гімнастику або масаж дитині в перші місяці, мама наспівувала пісеньку або вимовляла рифмованную строфу (не аудіозапис сторонньої людини!). Пізніше, в рік – півтора, батькам рекомендується виражати свої почуття так, щоб дитина зрозумів основну забарвлення їх почуттів – радість, здивування, смуток, задоволення. Так члени сім’ї стають своєрідними артистами і… супутниками навколо самої важливої частини Домашньої Всесвіту — маленького чада і улюбленця всіх дорослих.
У цій ситуації головне — не переборщити з вседозволеністю. Легковажні плани балувати дитини до 5 років, а потім почати «виховувати», як правило, закінчуються досить плачевно і для батьків, і для малюка. Бо, не визнаючи правил і не вміючи контролювати свою поведінку, такий вихованець не може соціально адаптуватися в дитячому саду, ні, пізніше, в школі. А конфлікти в соціальному оточенні завжди сусідять з великими труднощами в особистому просторі.
Краще всього, знайомлячи дитину з різними видами поведінки і емоційного реагування, робити це на прикладі оцінних ситуацій. Найбільш вдалим вибором для цього є казки. А для встановлення кращого контакту з малюком рекомендується використовувати своєрідного посередника – героя-іграшку. За допомогою такої іграшки дитини легше переконати, умовити, втихомирити або відвернути. Переносячи не тільки ласку, але і гнів на ляльку, малюк опановує ази комунікації. Батьки ж в його особі набувають надійного друга і помічника в справі виховання повноцінної врівноваженою особистості.