Розмова батьків з дитиною про майбутнє

Разговор родителей с ребенком о будущем

Розмова батьків з дитиною про майбутнє

Якщо батьків цікавлять такі питання як «заразити дитину ідеєю», «знайти мотивацію», «перемогти лінь», «не знаємо ким бути», «не хоче вчитися», то корінь зла лежить зовсім не в дитині. Основна проблема полягає в тому, що все це – вже результат усталених відносин між батьками і дитиною. У такій ситуації В першу чергу треба звернути на складання правильної комунікації.

Без комунікації змін можна не чекати. Звичайно, якщо батько реально прагне допомогти своїй дитині, а не просто стоїть осторонь і спостерігає за процесом.

Дитина повинна бути готова до свого майбутнього, за межами школи, Вузу, батьківського дому… Для цього йому треба мати як мінімум реалістичну самооцінку і вміння робити самостійний усвідомлений вибір. Якщо дитина мріє про те, щоб вчитися закордоном, підтримаєте його в цьому. Наприклад, на сайті www.naukapl.info можна дізнатися про варіанти освіти в Польщі, отримати консультацію та допомогу для вступу до вузу.

Поради побудови творчої комунікації з дитиною.

  • Розмову слід починати в комфортній обстановці, де дитину не “змушують”, не “повчають”. Дитина спокійна і йому не хочеться втекти з цього місця.
  • Ретельність і акуратність. Розмова обов’язково потрібно продумати від початку і до кінця, інакше, відхід в “нетрі” гарантований.
  • Дитина не зацікавлена у своєму майбутньому, він живе справжнім днем. Активатор спілкування завжди – батько.
  • Штампи на кшталт “давай поговоримо з тобою про майбутнє…” слід відкинути. Дитина може подумати, що він чимось не влаштовує своїх батьків. І тоді точці “комфорту” кінець…а разом з нею і розмови.
  • Регулярність спілкування. Для налагодження міцного контакту мало однієї розмови на місяць. Розмови “по душах”, розмови про навчання…не важливо, головне стабільний тісний контакт.
  • Не слід задавати складних питань, на кшталт “Як ти будеш заробляти гроші?”. Починати слід з простих і в той же час цікавих питань, наприклад: “які є яскраві особистості в те, чим ти займаєшся? І як вони туди прийшли?” або “а як ця галузь розвивається, і які можливості надає?”
  • Батьки повинні показувати свою зацікавленість в діяльності, якою займається (хоче займатися) їх дитина. Тут доречні такі питання, як: «я хочу …. дізнатися глибше. Що мені почитати? А може ти мені зможеш розповісти наступного разу про …?»
  • Будь-які дії дитини зробити щось повинні закінчуватися похвалою з боку батьків. Але це не означає, що потрібно “сліпо” хвалити за все підряд. Зробив неправильне дію – похвалили за старання, але і внесли певні корективи.
  • Обов’язково потрібно передавати ініціативу в руки дитини. Якщо розмова починається зі слів “давай спробуємо…”, то він повинен закінчуватися “розкажи, а як би ти діяв далі?…”
  • Діти завжди відчувають, коли за ними відверті. Батьки не повинні боятися розповідати про себе щось нове, особисте. Дитина буде ближче до батьків, якщо йому довіряють.
  • Вибудовувати міцні і довірчі стосунки зі своєю дитиною треба якомога раніше. У формуванні особистості велику роль займають батьки, їх внесок у життя дитини безцінний.

    Світлана