Як багато людей нещасливі в шлюбі і при цьому звинувачують у своїх проблемах інших людей. Коли ще зовсім недавно вони разом зі своїм майбутнім чоловіком не могли надивитися один одному в очі, і кожне розлучення було подібно смерті, вони не думали, що через два роки після весілля стануть такими чужими, і не будуть радіти вже кожну хвилину, проведену разом. Що ж трапляється з нами і з любов’ю, коли ми переступаємо поріг рагсу? Куди зникають почуття?
В принципі – нічого не відбувається, не трапляється і почуття нікуди не йдуть. Просто більшість молодят не бачать перед собою особливих завдань. Наше суспільство виховує таких людей, які не замислюються про те, що шлюб – це, насамперед, щоденна важка праця. Кожен з нас сам коваль свого щастя. І всі проблеми та негаразди – це справа рук кожного з нас.
Вступаючи у шлюб, ви берете на себе ряд зобов’язань. Перш за все, ви обіцяєте своїй коханій людині, що будете піклуватися про нього і оберігати його життя від різних життєвих негараздів. А на практиці виходить зовсім інше. Ми не тільки не оберігаємо свої другі половинки від життєвих негараздів, а деколи і самі їх творимо нескінченними причіпками і скандалами.
Для того, щоб створити своє невелике сімейне щастя, мало знайти свого судженого. Треба ще й докласти величезну кількість зусиль для того, щоб завоювати його серце. Цю роботу ми проводимо в період залицянь і романтичних побачень. Однак відразу ж після того, як улюблений чоловік здався на вашу милість, запал згасає. Це пояснюється дуже легко з точки зору психології.
Коли людина тільки зустрів іншу людину, ставить перед собою завдання підкорити його. На це спрямовуються великі зусилля. А коли фортеця підкорена, то вона перестає займати всю вашу увагу. Людина починає впиватися щастям від своєї перемоги. Він насолоджується задоволенням від того, що йому вдалося здійснити задумане. При цьому абсолютно забуваючи про те, що подружжя – це не власність, яка тепер назавжди буде належати тільки їм. Печатка в паспорті не гарантує відсутності розчарування, виникнення образ і взаємних претензій. Цей штамп навпроти дає більше повноважень вашій другій половинці. Тепер ви належите тільки їй, і вона має право вимагати від вас більшого, ніж ви давали в романтичний період.
Тому зніміть рожеві окуляри і прийміть як аксіому наступне твердження. Шлюб – це величезна, щоденна і копітка робота над собою. Відтепер ви повинні бачити всі свої недоліки і намагатися боротися з ним. При цьому ви повинні закривати очі на недоліки тієї людини, яка вчора стояв разом з вами перед вівтарем. Крім цього, ви повинні будете протягом короткого терміну повністю налагодити побут вашої родини. Це потребуватиме певних організаторських здібностей від вас і вашого чоловіка. Це теж робота – створити затишок у домі.
Не варто розслаблятися і через роки після весілля. Вам належить важка робота не тільки по вихованню дітей. Ви не повинні дозволити рутині і побутових проблем вплинути на ваші відносини. Для цього вам доведеться кожен день, поступово, крок за кроком виховувати і ростити в своїй родині почуття взаємовиручки та підтримки. Це дуже складна і важка робота. І для її проведення потрібні вам такі особистісні якості, яких, можливо, у вас поки немає. Тому, перш за все, почніть працювати над собою.
Працюючи над своїми звичками та вподобаннями, ви будете незмінно змінюватися в кращу сторону, і розвиватися як особистість. Це допоможе вам залишатися для свого чоловіка завжди загадкою, яку важко розгадати. Ви поступово будете купувати нові риси характеру. Це допоможе вам зберегти не тільки інтерес з боку своєї другої половинки, але і викличе у неї щиру повагу.