Як пережити розлучення максимально швидко і безболісно

Как пережить развод максимально быстро и безболезненно

Сімейне життя часто пов’язана з низкою проблем, і далеко не всі люди здатні до самої старості зберегти і підтримувати на високому рівні любов до обраного в юності дружину. Одна з основних причин полягає в тому, що після закінчення часу в особистості відбуваються зміни світогляду, поглядів на життя, змінюються цінності і пріоритети, в результаті чого незабаром подружжя усвідомлюють, що вони змінилися і стали один одному чужими. Часом намагатися зберігати шлюб у подібних випадках недоцільно – краще оформити розлучення і спробувати побудувати щасливе сімейне життя з більш підходящим партнером.

З давніх часів розлучення піддавався осуду, проте на даний момент він є нормою сучасного демократичного суспільства. У більшості країн їх мешканці мають право самостійно укладати шлюби, так і розривати їх.

Причини, за якими люди розлучаються

Коли подружжя вирішує оформити розлучення, вони переживають складні часи. Причина полягає в тому, що вони досить довгий час були пов’язані спільним побутом, бюджетом, якимись сімейними традиціями. Коли історія усталеного укладу життя підходить до кінця, її учасники закономірно відчувають стрес і тривогу за свою долю.

Кожне розлучення траплявся зі своєї причини, яка перешкодила продовженню взаємин. Однак фахівці склали статистику, в яку включили найпоширеніші причини, що призводять до розлучення:

  • залежність чоловіка (алкоголь, наркотики, ігри);
  • різний світогляд;
  • подружня зрада, інтрижка;
  • втрата колишніх почуттів;
  • хворобливі ревнощі чоловіка;
  • інтимна несумісність;
  • добровільна або вимушена з причини хвороби бездітність одного з подружжя.

Варто відзначити, що причина розлучення може бути банальна – це нудьга. Буває, що подружжя повністю вичерпали емоційний ресурс, в результаті чого не отримують і не можуть дати почуття і емоції – стосунки згасають, у шлюбі стає тоскно. Коли подібні пари адекватно оцінюють поточну ситуацію, зазвичай вони приходять до розуміння необхідності розлучитися. У подібній ситуації розлучення здійснюється швидко і без проблем. Якщо ж ви хочете розлучитися з чоловіком в односторонньому порядку, доведеться взяти участь у сімейному розгляді.

Варто розлучатися?

Как пережить развод максимально быстро и безболезненно

В СРСР суспільство вкрай негативно відносилося до розлучень, і подружжя були змушені всіма силами зберігати сім’ю. Справа в тому, що для керівництва країни в той час прояв індивідуальних потреб громадян було невигідно, тому якісь шаблони сімейного життя дуже віталися.

На даний момент люди можуть чинити згідно зі своєю волею і бажанням. Якщо ж подружня пара зрозуміла, що відносини продовжуватися більше не можуть, їм необхідно оцінити ситуацію тверезо, без емоцій і істерик. Причина розлучення повинна бути дійсно вагомою і свідчити про те, що відродити шлюб не вийде ніякими способами. Розлучитися рекомендується тоді, коли саме цей результат здатний привести психічний і емоційний стан подружжя в норму.

Проте не всі люди готові прийняти і зрозуміти те, що розставання – необхідний крок. Іноді вони починають оборонятися, у всьому звинувачуючи другу половинку, адже найчастіше людина вважає винним кого завгодно, але тільки не себе. У результаті партнери озлоблюються один на одного і подають на розлучення позовні заяви, бажаючи помститися і отримати матеріальні блага.

Якщо ж пара зайшла в глухий кут і щиро бажає розібратися, чому так вийшло, не вдаючись в істерики і скандали, то це свідчить про її емоційної зрілості. В майбутньому вони мають можливість не тільки зрозуміти причини події, але і повторно зблизитися, виправивши всі помилки.

При зборі необхідних документів важливо розуміти, що функція подружжя як батьків продовжується, якщо у них є діти.

Звичайно, розлучення здійснюється і в душах людей, але при цьому потрібно офіційне проведення процедури, так як в кожній країні необхідно офіційне підтвердження статусу кожного громадянина.

Як пережити час після розлучення

Как пережить развод максимально быстро и безболезненно

Пережити саму процедуру розлучення легше, ніж постразводный період. Останній складається з трьох фаз – послеразводный період (1 рік), трансформація і перебудова особистості (2 роки), стабілізація стану (теж 2 роки).

Кожен етап складається з певних труднощів, які необхідно пережити. Все це відкладає на емоційний і психологічний стан людини сильний відбиток.

Безпосередньо після розлучення члени родини перебувають в стані сильного кризи. Колишнє подружжя відчувають жалю, сумніви, почуття самотності, і в їх душі твориться справжній хаос. Якщо емоційно підтримувати людину, то ця фаза завершиться швидше. Головна задача екс-подружжя – якомога швидше сформувати новий образ життя.

Наступний етап – трансформація і перебудова особистості – характеризується тим, що людина формує емоційну стійкість, а по відношенню до колишнього партнера відчуває доброзичливість або байдужість. Нерідко в цей час люди гарячково шукають нового партнера або з головою йдуть в турботу про дітей, щоб відчути свою необхідність і самоствердитися за рахунок інших. Найкраще в цей період знайти собі нове хобі або піти з головою в роботу.

Нарешті, третій етап стабілізації – це придбання людиною впевненості в собі і своїх силах. Тягар страждань і переживань майже повністю припинено, і людина знову відчуває себе готовим почати нові стосунки і відкрити наступну сторінку життя.

Якщо подружжя успішно пережили розлучення, то вони відчувають по відношенню один до одного доброзичливу нейтральність і визнають, що в їхньому шлюбі було чимало щасливих моментів.

Як пояснити дитині те, що батьки розлучаються

Психологічно дітьми розлучення батьків переноситься важче, ніж дорослими. Постарайтеся подбати про нормальному психологічному та емоційному стані вашого малюка. Він повинен зрозуміти, що батьки продовжують його любити і завжди прийдуть йому на допомогу. Також поясніть йому, що, незважаючи на теплі стосунки між татом і мамою, жити разом вони не здатні. Постарайтеся не з’ясовувати стосунки перед дітьми і давати волю істерик і негативним емоціям, оскільки вони можуть відчути себе винуватими в тому, що відбувається.