Божевільні батьківські установки та їх наслідки
Автор: Олександр Кузьмічов, лікар-психотерапевт.
Почнемо з лірики. Жили-були ви. Колись давним-давно. Під стіл пішки ходили, раділи всьому, чого не лінь. Нили і клянчили морозиво. Коротше, насолоджувалися життям. І десь поруч, але в паралельної всесвіту існували ваші батьки. З зовсім іншим сприйняттям життя й певним життєвим “досвідом”, який де-то їх турбував, десь- пригнічував. А де-то й зовсім викликав відчуття стресу або смутку від їхньої життя. Ну і періодично ваші всесвіти стикалися. І в ці моменти в вашу безхмарну всесвіт прилітали непізнані і не дуже вам зрозумілі команди, вимоги та інші наїзди. І іноді це були регулярні послідовні події, а іноді вам прилітало “під настрій”. Але прилітало регулярно. І якісь батьківські установки в підсумку проносилися повз вас зі швидкістю світла (і не помічалися вами). А якісь установки приземлялися на благодатний грунт і проростали через всю вашу психіку. В принципі, вихідні спонукання ваших предків були дуже добрими. Але благими намірами дорога часто вимощена в дуже спекотне місце. Пропоную сьогодні зупинитися на те, куди ж ведуть благі наміри. Поїхали.
Ти погано стараєшся.
Мета: хотіли змусити вас робити більше і краще.
Результат: лінь, прокрастинація, низька самооцінка. Чому? Ну, раз, я погано намагаюся – покажіть мені те, як потрібно старатися. Показали? Ну, і чудово – ви ж і так все самі зробили, значить, я можу і відпочити. А в наступний разя і братися не буду – у мене виходить погано, а у вас відмінно.
Ти мало думаєш про інших.
Мета: хотіли змусити вас робити те, що самі не встигали чи не хотіли робити. Хотіли отримати безкоштовну людську силу.
Результат: низька самооцінка, складності у побудові відносин, соціофобія. Чому? Ну, так треба ж думати про те, хто і як діє. Треба рівнятися на інших, порівнювати себе з ними. А вони вже багато чого вміють. Чи вміють краще, ніж я. А ще треба частіше закривати очі на свої бажання і догоджати оточенню. Потрібно піклуватися про них, потрібно вирішувати їхні проблеми. А те, що сам втомився або собі погано – так можна розкрити очі і побачити як погано іншим людям. І взагалі грішно в моєму становищі скаржитися.
Ти повинен подобатися оточуючим.
Мета: хотіли пристосувати до життя в середовищі людей з різними можливостями (ну, і заодно хотіли, щоб радів свій погляд, коли зупинявся на вас).
Результат: тривожний невроз, соціальне тривожний розлад, низька самооцінка, співзалежність. Чому? Ну, так треба ж думати про оточуючих. Про те, що вони про мене подумають. Що скажуть. Як поставляться. А ще потрібно вгадувати. Багато вгадувати. Як їх не зачепити, не образити, як не почати конфлікт. А багато інформації, за всім не встежиш. І коли ти що-то пропускаєш, обов’язково станеться щось погане. Ти помилишся, твою помилку помітять, тебе розкритикують або ще гірше над тобою будуть сміятися. Тому помилятися не можна. Потрібно за всім слідкувати, потрібно тримати себе в руках…
Ти повинен з усім справлятися сам.
Мета: хотіли зробити вас самостійним.
Результат: неврастенія, образливість, деструктивні стосунки. Чому? Ну, так доводиться покладатися тільки на себе. Просити про допомогу – не варіант, не можна. Треба думати, ворушити мізками. А якщо мізків не вистачає – треба стиснути зуби і терпіти. Якщо важко і погано, треба терпіти далі. Якщо стикаєшся з несправедливістю – треба мовчати і терпіти далі. Якщо виникають думки “я не можу, у мене не виходить” – це означає, що ти ноешь. Ти повинен впоратися сам. Ось і справляйся…
Ти нікому не потрібен (крім нас, батьків).
Мета: хотіли вас навчити цінувати наявність батьків у вашому житті.
Результат: залежні відносини, недовіра світу, тривожні розлади. Чому? Ну, якщо я нікому не потрібен, то чому зі мною взагалі спілкуються? Значить, чогось хочуть від мене отримати. Краще я буду триматися від них подалі. Хоча ось цей чоловік відкрито заявив (нехай один раз, але сказав, що я йому потрібен! Значить, мені треба триматися за нього, він безумовно важливий для мене. Адже він же сказав (!) мені про те, що я потрібен.
Ти ніхто і звати тебе ніяк (ти – гідний).
Мета: хотіли вас навчити поважати себе (батьків), бути більш вагомими фігурами у вашому житті. Або ви просто траплялися під руку не вчасно (і це було регулярно).
Результат: низька самооцінка, образливість. Чому? Ну, тут все досить сумно (багато сумніше повісті про Ромео і Джульєтту). Ви знали відповідь на запитання вчителя в школі? Але боялися його озвучити, є ж інші, хто більш гідний. Ви знали, куди хочете поступати? Але ж сусіди/батьки/вчителі знали краще. Та й старше вони і досвіду у них побільше. Ви втомлювалися на нелюбимій роботі з нелюбою професії? Ну, так це ж був ваш вибір, треба було раніше думати своєю головою. А тепер чого журитися? Треба терпіти і далі орати. Ваш партнер у відносинах над вами знущається? Ну, так ви більшого і не заслужили…
Яндекс.ДиректУльтразвуковой скрабер для лицаУльтразвуковой скрабер з функцією EMS. Супер ціна!!! Купити скрабер тут…Дізнатися большеladymillion.1gb.иаСкрыть рекламу:Не цікавлюся цією темойТовар куплений або послуга найденаНарушает закон або спамМешает перегляду вмісту
Спасибі, оголошення приховано.
Ти – егоїст.
Мета: хотіли вас навчити відмовлятися від своїх “егоїстичних” бажань.
Результат: залежні відносини, тривожність, депресія, самобичування. Чому? Ну, ви хотіли чогось для себе завжди. Ну, хоча б часто. Але вам доводилося ділитися, закривати очі на свої бажання, забувати про себе. Адже бути егоїстом – це повне ай-яй-яй. По суті, кожен раз, коли у вас був вибір, у якому були присутні ви і ще хтось, у вас починалася внутрішня боротьба. В якій ви ставали поганим. Так як думали про себе. І, так. Ви ще спостерігали життєвий парадокс. Ви постійно думали і продовжуєте думати про інших. А от про вас чомусь ніхто не хотів і не хоче думати.
Ти живеш в жорстокому світі.
Мета: хотіли вас навчити бути готовими до неприємностей
Результат: тривожні неврози і параноя, соціофобія. Чому? Ну, якщо світ жорстокий, то і всі люди в ньому жорстокі. І коли люди роблять щось, їх штовхають на це свої лихі думки. Вони хочуть вам нашкодити. Або вони хочуть вами скористатися. Або їм просто начхати на вас. Що робити в такому жорсткому, холодному і ворожому світі?! Бути від нього подалі, закриватися всередині себе, в своїй квартирі, в своїй кімнаті, в своєму світі (уявному, комп’ютерному, телевізійному…). Може бути і пронесе…
Описані вище установки – божевільні. Безумні – не від слова божевільні. А від слова – “без розуму”, тобто від його нестачі. Від нестачі присутності розуму в процесі вашого виховання. Адже для виховання потрібно п’ять речей. Розум. Усвідомленість. Увагу. Послідовність. Готовність визнавати свої помилки і вчитися на них… І якщо першого батькам часто вистачає, то ось решти чотирьох якостей… ех.
А тепер питання. Що потрібно робити з усіма цими установками робити? Адже напевно можна придумати який-небудь спосіб, який раз і вирішить всі ці описані вище “дефекти” виховання. Мдам. На жаль, такої чарівної пігулки немає. Від слова зовсім. Правда, є вектор руху:
- Усвідомити свої интроекты (батьківські установки);
- Знайти їм заміну (особисті цінності, за які ви будете стояти горою);
- Натренувати навички впровадження своїх створених цінностей…
Чи це можливо? Так! Чи Легко це… А як ви думаєте?
Джерело