До однієї з найбільш поширених дитячих хвороб відноситься вітряна віспа, з-за чого багато мам задаються питанням, як протікає вітрянка у немовляти. Давайте спробуємо з цим розібратися, адже організм новонародженого має свої особливості.
Вітрянка (вітряна віспа) – це вірусне захворювання, що передається від хворої людини повітряно-крапельним шляхом. Воно має відмітні особливості, що значно полегшує діагностику. Для вітрянки характерна поява шкірних висипань, які проходять у своєму розвитку кілька стадій, після чого хвороба поступово затихає.
Вітряна віспа – це переважно дитяче захворювання, оскільки 90% перехворілих – діти до 14 років. Але дорослі теж можуть захворіти вітрянкою, якщо в дитинстві вони уникли цього.
Varicella Zoster – вірус, який при попаданні в організм людини провокує розвиток вітрянки. Він відноситься до групи вірусів герпесу, завдяки чому володіє певною властивістю. Цей збудник вже не покидає організм, в який він потрапив, розташовуючись в нервових вузлах. Причому про себе він може довго не нагадувати. Але якщо цей вірус повторно активується (при зниженні імунітету, при стресі і виснаженні), то він викликає вже інше захворювання – оперізувальний лишай.
У навколишньому середовищі вірус існувати не може, тому швидко гине. Але відомо, що заразитися ним можна завдяки його шляху поширення.
Коли людина переносить вітрянку, в його організмі формується стійкий імунітет, який зберігається довічно. Саме тому дуже малоймовірно повторне захворювання вітряною віспою.
У малюків організм має безліч особливостей, оскільки він все ще продовжує активно розвиватися і адаптується до нових для нього умов. Вітрянка у новонароджених – рідкісне явище. Чому?
Власна імунна система дитини ще слабка. Але всі необхідні антитіла, які будуть справлятися зі збудниками різних захворювань, що надходять до нього з материнському молоком. Відомо, що такий захисною функцією молоко має перші півроку, а приблизно в 6 місяців організм малюка починає самостійну боротьбу з мікробами.
Вітрянка у грудних дітей все ж можлива. Але для цього необхідна наявність наступних чинників:
- Малюк народився з дуже слабкою імунною системою (наприклад, у нього вроджений імунодефіцит).
- Відсутність грудного вигодовування, раннє введення молочної суміші.
- Мама не хворіла вітрянкою.
- Вагітна перенесла вітрянку під час виношування малюка, або вона захворіла під час пологів.
Вітрянка у дітей протікає зі своїми особливостями, адже їх імунна система ще не досконала. Можуть виникати різні ускладнення або інші захворювання на тлі основного. Тому треба максимально убезпечити малюка, а в разі зараження – своєчасно звернутися до лікаря і виконувати всі призначення.
Дорослі вітрянку переносять не так легко, як діти молодшого віку. Але особливо лікарі бояться за вагітних, які ще не встигли перехворіти. Це захворювання здатне чинити негативний вплив на плід (якщо сама жінка захворює вперше), тому дослідження крові вагітних обов’язково включають в себе аналіз на антитіла до вірусу вітряної віспи.
Залежно від терміну вагітності вірус впливає на здоров’я плоду по-різному. У першому триместрі поразки будуть дуже серйозними (страждає нарвная система, очі, шкіра), високий ризик летального результату. Захворювання у другому триместрі вагітності може призвести до різних вад розвитку малюка. У третьому триместрі знижується ступінь впливу на плід, але наслідки можуть бути.
Є таке поняття, як “вроджена вітрянка у новонароджених”. Вона проявляється у чверті випадків після того, як майбутня мама захворіла вітряною віспою, і летальний результат становить приблизно 20%. При вродженій вітряну віспу у малюків спостерігаються порушення в розвитку, у багатьох дітей виявляються різні неврологічні розлади. Якщо вірус був виявлений в організмі новонародженого, то вчасно призначене противірусне лікування дасть свої результати.
Виділяють 4 періоди захворювання: інкубаційний період, період продрома, клінічні прояви, одужання. Визначити, що це саме вітрянка, можна лише в період клінічних проявів, який супроводжується специфічними шкірними висипаннями.
У дітей до року інкубаційний період коротший – від моменту зараження до появи висипки проходить близько 7 днів. У цей час у малюка може спостерігатися підйом температури до 38 градусів, млявість, зниження апетиту, поганий настрій. В цілому симптоми нагадують ознаки вірусного захворювання.
Саме завдяки шкірним проявам діагностика вітрянки проводиться без зайвих складнощів. Висип проходить у своєму розвитку кілька стадій: пляма, папула, везикула, скоринка.
- Спочатку з’являється червона пляма на шкірі, яке говорить про реакції імунної системи на вірус в організмі.
- В ході запального процесу утворюється горбок (папула).
- Потім відбувається виділення міжклітинної (серозної) рідини, з-за чого верхній шар шкіри відокремлюється від нижележащих шарів, і утворюється пляшечку з прозорою рідиною (везикула). При розчісуванні везикул вірус потрапляє на шкіру, що провокує появу нових елементів висипу.
- Коли везикули підсихають, на їх місці утворюється скориночка. Якщо її зірвати при розчісуванні, на цьому місці можуть залишитися рубці.
Шкірний висип супроводжується сильним свербінням, але необхідно зробити все можливе, щоб малюк не розчісував висипання.
Вітрянка у дітей до 1 року лікується практично так само, як і у більш дорослого населення. Лікування призначається залежно від ступеня тяжкості захворювання:
- Противірусна терапія проводиться в умовах стаціонару при важкому ступені вітрянки.
- У свою чергу, легке та середньо-важка ступеня спокійно виліковуються в домашніх умовах.
Якщо висока температура тримається довгий час, її можна збити за допомогою жарознижуючих засобів (наприклад, перед сном). Але слід пам’ятати про те, що антитіла до вірусу вітряної віспи виробляються саме при підвищеній температурі, тому весь час її знижувати не потрібно. У будь-якому випадку, необхідно лікувати дитину з призначень лікаря, а також запитати, що краще зробити в тому чи іншому випадку. Наприклад, деякі педіатри призначають замість жарознижуючих препаратів антигістамінні засоби.
У тому випадку, коли у дитини з’являються ускладнення (поширені висипання на слизових оболонках, приєднання бактеріальної інфекції, запальні процеси у внутрішніх органах), його направлять в стаціонар, де він буде перебувати під пильним наглядом лікарів і отримувати відповідне лікування.
Вітрянка у немовляти вимагає дотримання домашнього режиму. Необхідно стежити за тим, щоб у малюка не виникло зневоднення. Можна давати йому пити воду, чай або компот. При цьому велика роль відводиться догляду за шкірою.
Дитині до року складно пояснити, що розчісувати елементи висипу не можна. Він все одно буде намагатися позбутися від сверблячки таким чином, а це призведе до поширення вірусу і утворення нових висипань. Тому батькам необхідно стежити за тим, щоб ці дії зводилися до мінімуму. Малюкові можна надягати рукавички, які будуть пом’якшувати вплив на шкіру. Щоб свербіж не збільшувався, потрібно регулярно провітрювати кімнату, стежити за температурою в ній, а також за тим, щоб дитині не було жарко (піт дратує шкіру, що посилює неприємні відчуття).
Щоб легше було відстежувати, на якій стадії знаходиться вітрянка у немовляти, можна використовувати зеленку. Вона не прискорює одужання, але допомагає візуально визначати нові висипання, а також трохи знімає свербіж.
Не варто повністю відмовлятися від купань. Головне – не розтирати шкіру після цього, щоб не порушити цілісність бульбашок з серозною рідиною. А також необхідно пам’ятати про регулярній зміні постільної білизни та одягу.
Якщо в родині є старші діти, то навряд чи вдасться вберегти немовля від вітрянки. В такому випадку можна постаратися обмежити їх контакт, а також частіше проводити вологе прибирання і провітрювати приміщення. Знаючи про те, що хтось з родичів або знайомих захворів, краще відмовитися від зустрічей на період їх хвороби.
Існує можливість профілактики за допомогою вакцини, проте вона проводиться за призначенням лікаря. Наприклад, вакцинувати рекомендують жінок, які планують вагітність, але ще не хворіли на вітрянку. А вагітним, хворим під час виношування дитини, вводять імуноглобулін, щоб знизити вплив вірусу на плід.
Найголовніше – уважно ставитися до здоров’я малюка, своєчасно звертатися до лікаря і виконувати його рекомендації. В такому випадку ви зможете уникнути неприємних наслідків.