Очікування другої дитини – щасливий час для всієї родини, однак не варто забувати про те, що для первістка поява сестри або брата може стати стресом. Подібні зміни дуже істотні, щоб пройти непомітно для малюка, який звик бути для батьків єдиною. У цій ситуації важливо не допустити перекосів, розподіляючи між дітьми увагу і турботу.
Розмови про головне
Незалежно від віку дитини, з ним потрібно спокійно обговорювати всі зміни, які відбуваються в сім’ї. Занурюватися у фізіологічні подробиці не варто, але ізолювати від процесу маминої вагітності малюка не можна. Перше обговорення буде доречно тоді, коли існування майбутнього братика чи сестри можна наочно продемонструвати: наприклад, дати відчути поштовхи в животі, показати, що маленька людина вже росте і скоро з’явиться на світ. Корисним досвідом стане повернення в дитинство первістка, перегляд перших фотографій, розповіді про перші кроки і слова. Малюк може брати участь у підготовці до народження, облаштуванні дитячої кімнати. Після появи немовляти, між дітьми повинен встановитися контакт, тому не можна усувати старшого дитини.
Саме від батьків залежить, які стосунки складуться у дітей. Насамперед, варто уникати порівнянь. Незважаючи на близьку спорідненість, це унікальні особистості з індивідуальними рисами характеру. До того ж, всі діти розвиваються по-різному, а при невеликій різниці у віці може виникнути конкуренція.
Кращий час для другого
Вважається, що оптимальна різниця між дітьми становить три роки. Старший дитина вже більш самостійний і не потребує постійної уваги мами. У дітей-погодок теж є свої переваги – вони ростуть в тісній зв’язці, постійно спілкуючись один з одним, що формує особливу близькість в їх відносинах.
Якщо ж друга дитина з’являється, коли старшому близько двох років, він може відчувати себе покинутим і покинутим. У цьому віці діти ще дуже залежні від батьківської опіки, завжди прагнуть до суспільства мами і претендують на повну і беззастережну любов. Після трьох років у малюків з’являються інші інтереси, коло спілкування в дитячому саду і в цілому більше прагнення до самостійності.
Всі новонароджені вимагають підвищеної уваги, та й самі батьки проявляють підвищену турботу про нового члена сім’ї. Але, незважаючи на безліч турбот, обов’язково слід виділити час, присвячений тільки старшому дитині, щоб він відчув, що близькі його не забувають і люблять, як і раніше. Це може бути якась традиція, яка стосується тільки його і батьків, без участі дитини: наприклад, казка на ніч, перегляд відеофільмів або улюблених мультиків, прогулянка на вихідних.
Чим більше дітей в родині, тим більше у батьків можливостей створити по-справжньому міцні узи, навчити братів і сестер взаємовиручку, важливість сімейних цінностей. Головне, щоб кожна дитина відчувала свою важливість та незамінність.