Якщо перед самим чарівним святом в році у вас зачесалися руки зробити добру справу, а серце защеміло: «Адже де-то в дитячому будинку страждає самотній дитина», не поспішайте в магазин за подарунком для нещасного. Взагалі для початку не поспішайте. Ви ж не хочете «наробити справ», а справді допомогти?
У нашому суспільстві досі прийнято вважати, що діти в дитячих будинках знедолені настільки, що до Нового року їх обрадує будь-який відповідний подарунок від незнайомих тіток і дядьків. А ось ще розхожі стереотипи:
— «Подарунок одно увагу».
— «Подарунок допоможе дитині в дитбудинку стати трішки щасливішими».
Ідея з подарунками, на перший погляд, благородна і лежить на поверхні: ми приїхали і влаштували дітям свято, та ще й подарували подарунки. Ех, добре зробили! Але так думають лише ті, хто не стикається з проблемами дітей-сиріт щодня.
Ви здивуєтеся, але фахівці готові рятувати дітей від таких несподіваних подарунків і ось чому:
— Новий рік закінчується, і діти з їхніми проблемами знову стають нікому не потрібні.
— Подарунок в нашому житті – знак персонального уваги до людини, яку ми знаємо, чиї інтереси враховуємо в свій подарунок. Подарунок від незнайомого дорослого не несе для дитини цінності ні моральної, ні матеріальної. Такий подарунок знеособлений і, скоріше, схожий на «обов’язок» суспільства до дитині-сироті.
Психологи застерігають: дари від незнайомих людей формують у дитини утриманську позицію «я – сирота, мені все повинні».
Як же правильно вчинити, аби не нашкодити?
Найбільша потреба дитини з дитбудинку у відсутності індивідуального уваги до нього, до його турбот, бажань, проблем. У нього катастрофічно мало можливостей проявити себе, прийняти власне рішення. Тому, коли приходить пора покинути дитячий будинок і почати самостійне доросле життя, вчорашній безбатченко опиняється біля розбитого корита. Не вміє спілкуватися, встановлювати зв’язки з оточуючими людьми, не знає, чим зайняти себе у вільний час, не має життєвих орієнтирів, не знає навіть самого себе – своїх бажань, інтересів, уникає прийняття рішень, тому що все життя за нього це робили дорослі в дитячому будинку.
Фахівці добре знають про ці проблеми, у деяких дитбудинках їх успішно вирішують, в тому числі з допомогою профільних благодійних фондів — фахівці ведуть індивідуальну роботу з кожною дитиною протягом декількох років. Для цього є багато можливостей. Наприклад, зацікавити дітей заняттями в гуртках за їх власним вибором, а не за дитбудинківською разнорядке або за вказівкою вихователя. Діти можуть спробувати свої сили в різних видах діяльності та знайти те, що їм справді цікаво (цей інтерес може пізніше позначитися і на виборі професії). Тут же поволі відбувається навчання різним побутовим навичкам — шиттю, догляду за рослинами, столярства, розвиваються вправність, завзятість, взаємодопомога.
Дітям потрібна інша допомога: замість іграшок і гаджетів подаруйте сиротам можливість розвинути свої навички, творчі здібності, отримати ази професії.
Розкажіть про таку можливість друзям і знайомим — це теж добре діло з користю для дітей з дитячих будинків, нехай шкідливої допомоги стане менше, а добрих корисних справ – більше.