Прощай, молодість: як постаріти завчасно
Намагаємося розібратися, які речі і вчинки допоможуть тобі швидше постаріти, незважаючи на дату в свідоцтві про народження. Так трапляється іноді молодість біса набридає….
Намагаємося розібратися, які речі і вчинки допоможуть тобі швидше постаріти, незважаючи на дату в свідоцтві про народження.
Так трапляється іноді молодість біса набридає. Розбиратися в тому, чому і навіщо так відбувається, – завдання професійних психотерапевтів. Наше завдання – просто вказати тобі на деякі речі, які наближають тебе до старості семимильними кроками.
Економія заради економії
Іноді економія – не просто метод раціонального використання ресурсів. Немає. Це повноцінна субкультура, що об’єднує людей незалежно від рівня доходів. «Економісти» більше всього на світі люблять обговорювати свої досягнення: «Ось, уявляєте, вчора купила кіло персиків всього за п’ятнадцять гривень!», «А я дві пляшки миючого за ціною одного», «Дівчатка, виявляється, сміттєвий пакет можна використовувати як дощовик!»… Їх легко впізнати за характерним затуманенному погляду (40 хвилин очікування – не привід сідати на платну маршрутку), що випадає з кожної кишені купонами (на освіжувач повітря для машини, якої у них немає) і мокрим волоссям (спасибі тобі, «сміттєвий дощовик»).
Економлять такі люди, якщо вже зовсім чесно, з однієї причини – це відмінний спосіб куди подіти свою нерозтрачену енергію. Тому що єдине місце, де вони відчувають себе потрібними і корисними – це каса продуктового супермаркету.
Загалом, запам’ятай: ти молода, поки готова платити за шоколад на дві гривні більше, тому що саме цей – твій улюблений. Хоч і без акції.
Жовта преса
Жовта преса – це не вид періодики, а сприйняття життя. Це не про те, чи вагітна Ані Лорак від Філіпа Кіркорова чи ні. А про те, чому тобі це цікавіше, ніж власні стосунки з чоловіками.
Старість приходить в той момент, коли ти починаєш описувати дійсність трехсловными заголовками: “міська влада – злодії”, “чоловіки люблять дурних”, “від солодкого товстіють”. Коли ти перестаєш розрізняти деталі, задовольняючись примітивно збитими каркасами абстрактних історій.
Ось тобі простий тест: якщо ти дивишся російський серіал про відданої жінки і тобі не смішно – тобі або 10, або 60. Або ти його автор.
Старість приходить в той момент, коли ти починаєш описувати дійсність трехсловными заголовками: “міська влада – злодії”, “чоловіки люблять дурних”, “від солодкого товстіють”
Це неможливо
Коли ти старієш те, що раніше було твоїм рефлексом, раптом стає майже мистецтвом. Звичайні бажання на очах обростають мозолястою кіркою нездійсненності. «Неможливо» стає твоїм самим високочастотним словом.
Ти раптом розумієш, що любити, не звертаючи уваги на звичку чоловіка перемотувати скотчем всі пульти в будинку, – неможливо. Писати рудоволосих бестій краще Тиціана – неможливо. Народити трьох дітей і при цьому бездоганно виглядати в напівпрозорих сарафанах – неможливо.
Не брехати частіше, ніж у твоєї молодшої сестри помирає черговий хом’як («він не помер, він… втік… в Сицилію»…) – неможливо. Кинути палити після тридцяти років стажу – неможливо. Навчитися малювати стрілки, не перетворюють твоє обличчя в розмітку для парковки – неможливо.
І навіть якщо щось з цього нездійсненного раптом стає реальним, завжди можна смикнути за стоп-кран, згадавши самий старечий на світі запитання: «А навіщо?».