Розмова батьків з дитиною про майбутнє
Якщо батьків цікавлять такі питання як «заразити дитину ідеєю», «знайти мотивацію», «перемогти лінь», «не знаємо ким бути», «не хоче вчитися», то корінь зла лежить зовсім не в дитині. Основна проблема полягає в тому, що все це – вже результат усталених відносин між батьками і дитиною. У такій ситуації В першу чергу треба звернути на складання правильної комунікації.
Без комунікації змін можна не чекати. Звичайно, якщо батько реально прагне допомогти своїй дитині, а не просто стоїть осторонь і спостерігає за процесом.
Дитина повинна бути готова до свого майбутнього, за межами школи, Вузу, батьківського дому… Для цього йому треба мати як мінімум реалістичну самооцінку і вміння робити самостійний усвідомлений вибір. Якщо дитина мріє про те, щоб вчитися закордоном, підтримаєте його в цьому. Наприклад, на сайті www.naukapl.info можна дізнатися про варіанти освіти в Польщі, отримати консультацію та допомогу для вступу до вузу.
Поради побудови творчої комунікації з дитиною.
Розмову слід починати в комфортній обстановці, де дитину не “змушують”, не “повчають”. Дитина спокійна і йому не хочеться втекти з цього місця.Ретельність і акуратність. Розмова обов’язково потрібно продумати від початку і до кінця, інакше, відхід в “нетрі” гарантований.Дитина не зацікавлена у своєму майбутньому, він живе справжнім днем. Активатор спілкування завжди – батько.Штампи на кшталт “давай поговоримо з тобою про майбутнє…” слід відкинути. Дитина може подумати, що він чимось не влаштовує своїх батьків. І тоді точці “комфорту” кінець…а разом з нею і розмови.Регулярність спілкування. Для налагодження міцного контакту мало однієї розмови на місяць. Розмови “по душах”, розмови про навчання…не важливо, головне стабільний тісний контакт.Не слід задавати складних питань, на кшталт “Як ти будеш заробляти гроші?”. Починати слід з простих і в той же час цікавих питань, наприклад: “які є яскраві особистості в те, чим ти займаєшся? І як вони туди прийшли?” або “а як ця галузь розвивається, і які можливості надає?”Батьки повинні показувати свою зацікавленість в діяльності, якою займається (хоче займатися) їх дитина. Тут доречні такі питання, як: «я хочу …. дізнатися глибше. Що мені почитати? А може ти мені зможеш розповісти наступного разу про …?»Будь-які дії дитини зробити щось повинні закінчуватися похвалою з боку батьків. Але це не означає, що потрібно “сліпо” хвалити за все підряд. Зробив неправильне дію – похвалили за старання, але і внесли певні корективи.Обов’язково потрібно передавати ініціативу в руки дитини. Якщо розмова починається зі слів “давай спробуємо…”, то він повинен закінчуватися “розкажи, а як би ти діяв далі?…”Діти завжди відчувають, коли за ними відверті. Батьки не повинні боятися розповідати про себе щось нове, особисте. Дитина буде ближче до батьків, якщо йому довіряють.Вибудовувати міцні і довірчі стосунки зі своєю дитиною треба якомога раніше. У формуванні особистості велику роль займають батьки, їх внесок у життя дитини безцінний.
Світлана
