Йдучи на пенсію, люди мимоволі замислюються над тим, як зробити так, щоб бути затребуваним у суспільстві і не бути забутим. Що пропонує пенсіонерам наш соціум і яке нове застосування може знайти для себе людина, що став пенсіонером?
Основним і головним критерієм зміни звичної професійної діяльності після виходу на пенсію завжди має бути здоров’я. Якщо з них колосальні проблеми, то людині доводиться більшу частину часу проводити в поліклініках або лікарнях, підтримуючи свій життєвий тонус за допомогою лікарських засобів. Ні про яких інших життєвих пріоритетах такі люди найчастіше думати не можуть.
Коли в пенсіонерів самопочуття більш або менш нормальне і вікові недуги особливо не дошкуляють, люди прагнуть до самореалізації.
Пенсіонери на Заході
Відомо, що пенсіонери, які живуть в Західній Європі і в Сполучених Штатах Америки, більшу частину часу проводять у подорожах. Вони заробили пристойну пенсію, виростили дітей, у яких тепер самостійне життя і в яку в капіталістичних країнах старим батькам втручатися не прийнято.
У вільний час подружні пари похилого віку, вдови та вдівці їздять по світу у пошуках пригод або потенційних «других половинок».
Наші пенсіонери
Рівень життя пенсіонера, в минулому добре оплачуваної службовця, в капіталістичних країнах не можна порівнювати з фінансовими можливостями людей пенсійного віку на теренах СНД. Контраст разючий, але не смертельний.
Колись велика радянська країна і відокремлена від неї церква вчила свої молоді покоління «задовольнятися малим», «поспішати робити добро», «жити не хлібом єдиним», «боротися і шукати», «знайти і не здаватися». Якщо в душі вже немолодого чоловіка ще не викорінено прагнення до створення чогось нового, він його обов’язково для себе створить.
Де пенсіонери СНД можуть знайти собі застосування?
Дуже часто ми бачимо людей похилого віку і бабусь у гардеробах великих навчальних закладів і різних установ. Вони влаштовуються на посади вахтерів, двірників, сторожів, прибиральниць, мийників посуду. Працювати на пенсії їх змушує потреба. Додаткова копійка до маленької пенсії виявляється не зайвою, оскільки ліки нині дуже дорогі, а часто потрібно ще й дітям допомагати. Так себе реалізує близько 70-75% пенсіонерів Росії, України і Білорусі.
Шляхи та напрями розвитку людини на пенсії
1. Невеликого числа творчої інтелігенції вдається утримуватися на колишніх місцях роботи, але це в основному стосується викладачів вищих і середніх навчальних закладів, де основну роль відіграють знання, а не віковий ценз.
2. Діяльні й активні пенсіонери, яким захотілося випробувати себе на новому терені, можуть успішно реалізувати себе в занятті фрілансом. Торги на віртуальних біржах, гри на тоталізаторі у віртуальних казино, написання статей, виконання перекладів для сайтів в інтернеті приносять їм дохід.
3. Відомо багато випадків, коли запеклі атеїсти, опинилися на пенсії, знаходили самореалізацію в культових закладах, присвячуючи залишок життя служінню Богові. Церковні парафії – це те місце, де глибоко віруючі люди щиро раді появі кожної нової людини. Вони не виженуть його з своєї обителі, морально підтримають радою і затягнуть у свою соціально корисну діяльність.
«Пенсія:відпочинок, нав’язаний тобі тоді, коли все, що ти можеш, – це працювати». Ж. Эргози
4. Люди, які віддають перевагу заняття спортом, туризм, зможуть долучитися до молодим шанувальникам здорового способу життя, які об’єднані різними клубами вихідного дня.
5. І, нарешті, є ще одне величезне об’єднання – дачників і садівників, які постійно знаходяться в творчому пошуку. Їх невгамовні голови постійно відвідують інноваційні ідеї щодо селекції квітів і рослин. Самі ж вони стверджують, що земля-матінка стала для них не тільки годувальницею, а й величезним сенсом їх довгої і мудрого життя.
Шляхів і напрямків для духовного розвитку людини на пенсії в сучасному суспільстві багато. Головне, щоб кожна людина не пасував перед життєвими труднощами і невдачами, щоб він хотів перебувати серед людей, бути потрібним і корисним для них. У цьому сенс нескінченного щастя життя!
«Пенсія – це лебедина пісня зарплати». Н. Філатов