Підлітковий вік часто пов’язаний з періодом звернення підлітка до самого себе і з постановкою самому собі низки питань. Як зробити так, щоб ці питання не залишилися без відповіді, а період юнацького максималізму пройшов якомога менш болісно?
Хто я? Навіщо живу? У чому сенс життя? Хто мій справжній друг? Кому я потрібен? Що далі? Саме такими питаннями задається кожен підліток в період свого становлення і саме в цьому віці підлітка підстерігає інша небезпека – зіткнення з реальністю. З справжнім життям, часом незрозумілою і багато в чому чужої йому. Саме тоді підліток зі своїми ідеалізованими поняттями про життя зустрічається з необхідністю вирішувати справжні життєві проблеми і завдання. Але як скоротити прірву між його ідеалами і реальним світом?
Усвідомити включеність у власне життя
Це перше, ніж дорослі можуть допомогти підлітку. Щоб розібратися в цьому, дорослі повинні поговорити з дитиною, для цього можна використовувати деякі питання:
- Що пов’язує тебе з твоїми друзями, родичами, чужими людьми, в цілому з світом?
- Які стосунки ти вважаєш найвищою цінністю?
- У яких питаннях ти більш самостійний і можеш вирішувати сам?
- За що ти у відповіді?
- Чия думка для тебе авторитетно?
- Чи ти можеш вплинути на хід якихось подій?
Такі питання допоможуть підлітку усвідомити своє місце в цьому світі, відчути його, зрозуміти, що все не так однозначно і не слід ділити світ лише на чорне і біле. Що він теж грає роль в розвитку нехай не глобальних подій, але свого власного соціуму: сім’ї, друзів, однокласників.
Підлітку потрібен свій коло інтересів
Так підліток зможе наблизити свої ідеальні уявлення і максималістський підхід до реальної дійсності та, усвідомлюючи взаємозв’язку зі світом, йому буде простіше діяти, приймати рішення, а труднощі будуть долатися набагато легше.
Ініціатива не карається
Підліток повинен не боятися проявляти себе. Надайте йому поле для реалізації власних можливостей, втілення його ідей у життя. Тоді взаємозв’язку зі світом будуть сприйматися як ці можливості, а не як болісна необхідність.
На жаль, у школі та в сім’ї активний прояв себе вважається ненормальним і часто пригнічується. Дитина відразу ж записується в умах багатьох критикою і вискочка. Але саме така підліткова свобода сприяє нормальному розвитку психіки підлітка.
На особистому прикладі
У підлітка має бути орієнтир, на який йому хотілося б рівнятися, брати приклад, вчитися. Людині в перехідному віці як повітря необхідний інший чоловік, службовець для нього еталоном і показує на практиці, що можна жити згідно своїм ідеалам.
Дорослий світ часто одноманітний: люди працюють, щоб заробити грошей і прогодуватися, одягнутися, з’їздити на відпочинок. Найчастіше у них немає навіть часу переосмислити власне життя або сил вистачає в кращому випадку на осмислення себе з професійної точки зору і з точки зору сімейної реалізації.
Проводите дозвілля разом!
Згадайте, коли ви останній раз зачитувалися цікавою книгою до 2 ночі, коли ходили в театр, коли каталися на велосипеді по лісу. У більшості сімей дозвілля обмежується телевізором, а розмови – розлученням сусідки по сходовому майданчику. У такій обстановці підліток просто не може реалізувати свої здібності, які закладені в ньому на генетичному рівні.
Всі переживання, страхи, зриви з-за того, що його ідеали потихеньку гинуть, поки мама дивиться улюблений серіал, а тато длубається в гаражі. Підліток просто не бачить інших можливих варіантів власного життя і погоджується на ту, яку йому пропонує дійсність. Тут починаються протести, незгоди і бунти. Батькам добре б усвідомити це і наблизитися до світовідчування дитини, більше розмовляти, передавати свій досвід, налаштовувати на позитив, виходити в світ разом, рекомендувати цікаву літературу і т. д.
Потрібно підтримувати в підлітка активний інтерес до пошуку відповідей на одвічні питання і одночасно створювати умови для успішної реалізації власних задумів. Саме тоді підліток не зламається, а, подолавши всі труднощі цього непростого періоду, стане гармонійною особистістю.