Дивно, як з віком приходять несподівані відкриття. Живеш собі і не підозрюєш – виявляється, ти щаслива людина!
Проаналізувавши свою бешкетну юність, бурхливу молодість, активну зрілість, я залишилася задоволена життям. Все отримала, про що мріяла: люблячий чоловік, уважний син, прекрасна невістка, чарівний онук, гідна кар’єра і вдячні учні, які відвідують мене і дзвонять з усіх куточків світу. Так, це щастя, яке усвідомлюєш лише з висоти прожитих років!
Погляд у минуле
У моєму житті було все, напевно, як і у багатьох: суєта, розчарування, збої у здоров’ї, незадоволеність собою, образи, жалю, що чергуються з перемогами, радощами, успіхами і маленькими проблисками щастя, якими в метушні буденних справ і постійної нестачі часу колись було насолоджуватися.
Коли багато вільного часу так і хочеться насолоджуватися кожною хвилиною!
З виходом на пенсію я не різко поміняла стиль життя. Зараз, як і в давні роки, у мене той же азарт і оптимізм, життєлюбність і пустощі, допитливість і любов, відчуття повноти життя. Змінилися лише мої цінності.
Зміщення пріоритетів
Акценти розставлені по-іншому. Так, протягом життя стало спокійніше – без зайвих тривог і зневіри. Тепер я живу за принципом: робити так, як подобається. Це дозволяє робити із задоволенням, а отже, якісно. Будь-який примус не дає ефекту. Настав час до себе ставитися, як до одного і жити в злагоді з собою, створюючи позитивний образ власного «Я». Саме час балувати себе, отримувати якомога більше позитивних емоцій і вражень.
Прийнявши життя як дар, а не як тягар, я відчуваю себе щасливішими, ніж у молодості! І повною мірою насолоджуюся цим станом. Тому що тепер я – у вільному польоті. Живу без суєти і залежності: позбулася звички підганяти, підганяти себе, пред’являти завищені вимоги. Скинула з п’єдесталу своїх тиранів «треба» і «повинен».
Життя триває
Але це зовсім не означає, що я зняла з себе приємну місію турботи про ближніх. Навпаки, заповнюю прогалини і роблю це з превеликим задоволенням.
А у відповідь отримую «три в одному»: увагу, турботу і любов.
Я знайшла заняття по душі – квітникарство, рукоділля, віршики-казки, пісеньки для онука. Мені весь час потрібно освоювати щось нове. І я так захопилася, що не залишається часу для нудьги, неприємних думок.
Кожен раз у мене нові захоплення, які не дають нудьгувати
І вік для мене – не головне. Важливіше залишатися молодий в душі. Часто засинаю з думкою: що б такого завтра зробити хорошого? Малюю в уяві приємні картини як будуть захоплюватися ті, кому призначені мої сюрпризи. А з ранку починаю дивувати.
Єдине, про що шкодую, що пізно прийшов сприйняття й усвідомлення особистої свободи. Але це нормально для будь-якої людини. Без будь-яких життєвих упущень не буде злетів до досконалості, прагнення до успіху.