В Осло ми не планували довго затримуватися і вирішили відвідати лише найцікавіші місця столиці, а потім відправитися в не менш відомий Берген.
У деяких європейських столицях музеї, як правило, розташовані поруч. Це може бути небудь міський квартал або (якщо місто стоїть на воді) острів посеред річки або затоки.
Осло, великий морський місто і порт, в цьому відношенні не є винятком. Туристам усього світу відомий півострів Бюгде, де розташоване відразу кілька цікавих і рідкісних експозицій, що характеризують всю країну.
Музеї півострова Бюгде
Опинившись на цьому півострові за бажанням подивитися лише на стародавні кораблі вікінгів, підняті з морського дна, ми і не підозрювали, що тема мореплавства настільки захопить нас. Ми не полінувалися заглянути в музей «Фрам», щоб подивитися на легендарний корабель, на якому відважні мандрівники допливли до Антарктиди.
«Фрам» (у перекладі з норвезької «Вперед») – знаменитий корабель, на якому з 1893 по 1912 роки здійснилися три норвезькі експедиції до Північного і Південного полюсів
Морське судно розміщене в пірамідальному павільйоні зі скляними вітражами. Денне світло дозволяє у всіх деталях розглянути корабель, який призначався для підкорення Північно-Льодовитого океану ще задовго до створення потужних криголамів.
Неподалік від експозиції «Фрам» знаходиться приватний музей, який розповідає про життя і подорожі знаменитого норвежця Туру Хейрдалу, підкорив у 1947 році на плоту «Кон-Тікі» 2 океану – Тихий і Атлантичний. Тут же виставлений і сам пліт мореплавця.
Розміри трьох кораблів вікінгів, що пролежали на морському дні біля 1000 років, вражають будь-яку уяву. Їх довжина перевищує 20 метрів, а ширина досягає 5. Всі судна були вітрильними та весловими. На них далекі предки сучасних норвежців борознили простори морів і океанів, досягаючи берегів Америки.
Один з дракаров вікінгів, побудований в IX столітті
Народний музей Норвегії – це збірна експозиція житлових будинків селян і городян різних епох. На півострів їх доставили з багатьох куточків країни. В кожній оселі представлена меблі і предмети побуту всіх віків.
Найбільший інтерес для туристів можуть представляти імітація робочого кабінету драматурга Генріка Ібсена. Але і дерев’яна церква ХІІ століття теж вразить туристів незвичайними зображеннями драконів на даху, які прикрашали кораблі вікінгів.
Церкви та собори
У місті кілька десятків церков, що належать носіям багатьох релігій, оскільки і сьогодні в Осло проживають представники різних національностей. У міській же путівник включені три основних собору: стара церква Акра, центральний кафедральний собор і собор святого Олафа.
Святий Олаф, в честь якого названа церква, король Норвегії з 1015 по 1028 рік, представник династії Хорфагеров
Кожен з храмів має щось незвичайне у своїй архітектурі або у внутрішньому оздобленні. Так в соборі святого Олафа є дивовижний образ для вівтаря, точно повторює картину Рафаеля «Сикстинська мадонна», оригінал якої виставлений в дрезденському Цвингере.
Цю унікальну копію віруючим подарувала королева Джозефіна. Церковний купол, побудований у 1857 році, повністю виконаний з мармуру. Будівельний матеріал був подарований в позаминулому столітті Папою Римським – Пієм.
Центральний кафедральний собор на площі Сторторвет має досить загадкову передісторію. Два передували йому храму загинули у вогні пожеж в далекі століття, але нинішній, відроджений в кінці 17 століття, стоїть і понині. Він став божественним уособленням Осло.
Церква Акра – сама стара з всіх в місті. Датою її будівництва називають 1080 рік. Її могутні стіни викладені з вапняку в романському стилі. Корінні жителі Осло стверджують, що їхні предки передавали з покоління в покоління переказ, ніби під фундаментом храму знаходяться найстаріші рудники країни. В них колись добували срібло, а зараз в штольнях знаходяться скарби, але на їх сторожі стоять пильні дракони.
Церква Акра – найбільш таємнича споруда міста
Мабуть, будь-старовинне місто овіяний якими-небудь легендами. Сьогодні важко сказати, які таємниці і скарби зберігають занедбані копальні під сучасним Осло? Однак ні для кого не секрет, що біля берегів Норвегії все-таки знайшли скарби – величезні поклади нафти. Уряд зуміло правильно розпорядитися «чорним золотом» і перетворив державу в процвітаючу державу!
Міська фортеця Акерсхус
Всім, хто цікавиться військовим мистецтвом та історією, відвідування фортеці Акерхус доведеться по душі. Коли-то вона уособлювала майстерність норвезьких зодчих – вміння будувати з каменю. Було це давно, ще в 1290 році. Але час не зберегло до наших днів первісну конструкцію.
Міська фортеця Акерсхус, мабуть, одна з найцікавіших пам’яток міста
Зла сила природи у вигляді блискавки в 1527 році потрапила в замок і він повністю згорів. Але в 1624 році фортецю відбудували заново. За минулі сторіччя в ній розміщувалася в’язниця, потім, на початку ХХ сторіччя твердиня перетворилася в музей, а під час війни – фашистське гестапо. Після звільнення Норвегії тут почалися тривалі реставраційні роботи, які закінчилися лише до 1976 року.
З цього часу фортеця відома музеями Збройних Сил і Рухом Опору Норвегії. В каплиці фортеці покояться останки всіх королів, що правили країною.
Одну частину цитаделі сьогодні займають міністерство оборони і штаб збройних сил країни. Незважаючи на ці військові об’єкти, фортеця відкрита для відвідування тисячі туристів.
З високого муру, де обладнаний оглядовий майданчик, відкривається дивовижний вид на місто та Осло-фіорд, заповнений мініатюрними корабликами та вітрильниками.
Прощання з Осло
Триденне перебування в нинішній столиці Норвегії створило відносно невелике уявлення про місто.
Ми не встигли побувати в музеї живопису відомого художника Мунка, не подивилися знаменитий Холменколлен – олімпійський трамплін і захоплюючий музей лиж на його території.
Ось він – найвідоміший олімпійський трамплін
Не відвідали центральний парк каруселей Туссенфрид і не глянули на широко рекламований в пресі атракціон «Швидкісний монстр», який за лічені секунди розвиває швидкість до 90 км/год, а люди, які катаються на ньому, сім раз потрапляють у стан невагомості.
Не заростає туристична стежка в центральний парк розваг Туссенфрид
Ось де адреналін підвищується! І з парашутом стрибати не треба! Але, мабуть, такий політ у стратосфері був вже не для нас, група поспішала в колишню столицю Норвегії – Берген, де нас чекали не менш захоплюючі пригоди і концерт симфонічної музики Едварда Гріга.