Одного разу ваша дитина у відповідь на питання «Як пройшов день?» скаже, що закохався. Чи ви зустрінете його, а він буде гуляти по парку за ручку з кимсь. А може, ви просто прочитаєте його валентинку, а в ній визнання і перша шкільна любов. Так чи інакше, було б здорово в цей момент знати, як себе правильно вести.
Ми поговорили з психологами та сексологами і педагогами і запитали їх, як допомогти дитині доглядати галантно, будувати перші стосунки, дотримуватися свої і чужі кордони і потрібно наполягати на тому, що навчання важливіше.
«Моя дитина закохався, але я боюся, що його скривдять. Як цього уникнути?»
Швидше за все, все буде добре, якщо дитина до моменту початку відносин буде відчувати свої і чужі кордону. Це дозволить йому швидко помітити дискомфортну ситуацію і зупинити її.
«Особисті кордону — це відповідь на питання, що таке добре і що таке погано, що по відношенню до тебе робити можна, а чого не можна. Вони будуються з самого раннього віку, років з трьох вже точно.
Зайти без стуку в кімнату дитини, в туалет або ванну. Обіймати і цілувати дитину, коли він цього не хоче. Наполягати на тому, щоб він пограв з ким-то, поділився своїми іграшками, надів не той одяг, яка йому подобається. Якщо дитина висловлює невдоволення і просить так не робити, то краще врахувати його думку. Це дозволить йому в майбутньому відстоювати свої кордони і безпека, в тому числі і в сексуальній сфері», — коментує Марина Сорокіна, психолог і гештальт-терапевт.
«І все ж мені страшно, що щось піде не так. Я, мабуть, висловлю свою думку дитині. Це ж правильно?»
Не зовсім. В деяких випадках нам може бути страшно, тому що ми мали подібний досвід, який мав негативні наслідки, і нам здається, що всі аналогічні ситуації ведуть до подібного. Це далеко не завжди є правдою.
«Постарайтеся не переносити на дитину свій досвід нещасної любові, якщо такий є. У деяких випадках вплив батьків досить велике і він навіть може сам несвідомо підлаштовувати ситуацію, щоб вона розгорнулася саме так, як він собі це уявляє.
Будьте обережні з цим. Зараз дитина дійсно потребує допомоги і підтримки, але вона не повинна полягати в оцінних судженнях і негативних прогнозах», — говорить Марина Сорокіна.
«Тоді розкажіть, як йому можна допомогти?»
Найпростіше — це бути поруч, приймати, підтримувати і не засуджувати. Це вже багато. Але якщо все ж ви хочете ненав’язливо підключитися до процесу, то сексологи і психологи рекомендують привести якомога більше прикладів і розповісти про можливих формах поведінки.
«У підлітків існують різні етапи розвитку сексуальності, при яких дитина переживає солідаризацію зі своєю статтю, освоює романтичні переживання, пробує вперше тілесно взаємодії з протилежною статтю.
Коли ми говоримо про першу любов, то мова йде про романтичному етапі. У цей період підлітки починають звертати увагу на представників протилежної статі, у них вперше виникає бажання з ними взаємодіяти: провести з дому до школи, донести портфель.
Батьки тут не особливо в змозі на що впливати, але можуть підказувати, як проявити увагу, не бути закритим і агресивним. Можна навчити дарувати подарунки, робити компліменти і радувати всякими приємними дрібницями. Також важливо простежити, щоб у дитини був час на це романтичне стан: прогулятися годинку в парку, провести когось додому», — розповідає сексолог Юлія Ярошенко.
На жаль, діти не завжди можуть знайти коректні форми для прояву почуттів, тому тут може знадобитися допомога. Ви можете поговорити про те, які б залицяння сподобалися самій дитині, або нагадати про приклад батьків, якщо на нього можна спертися. Наприклад: «Дивися, тато дарує мені квіти. Папа піклується про мене і допомагає. Так він висловлює свою любов».
«Добре, з квітами і компліментами зрозуміло, але чи не завадить це навчанні?!»
«Любов — це потреба нашої душі. Спочатку нам потрібна материнська любов, яка сприяє розвитку дитини і навчання самої любові. А коли дитина вступає в підлітковий вік, тоді на перше місце виходять міжособистісні відносини. Закоханість може стати рушійною силою до самовдосконалення.
Цілком можливо, це буде стимулювати роздуми, пошук відповідей, пізнання і вдосконалення себе. На це піде час, і з боку може здаватися, що дитина нічим не зайнятий, хоча йде глибока внутрішня робота. Звичайно, це може позначитися і на навчанні — як в кращу, так й в гіршу сторону», — пояснює педагог Віра Челпанова.
«У підлітків бажання вчитися пропадає не тільки від того, що виникає шкільна любов. На підлітковий вік доводиться чимало серйозних викликів — від статевого дозрівання до початку сепарації від батьків. Це супроводжується швидкими змінами настрою, і зрушенням сну, і перебудовою тіла.
Вчитель точно не варто переконувати підлітків у тому, що навчання важливіше, ніж шкільна любов. Тому що важливо і те, і інше. Але так само як підлітки мають право закохуватися, проживати свій пубертат та становлення в співтоваристві, так і вчитель має право продовжувати заохочувати навчання. У кожного своя практика спокушання. Підлітки спокушають тих, у кого закохуються, а вчитель — спокушає підлітків продовжувати вивчати теорему Піфагора, складнопідрядні речення або Французьку революцію», — говорить педагог Валентина Мержиєвська.