Дитяча істерика – часто зустрічається явище. Всі батьки по-різному борються з істериками у свого малюка. Трапляється і так, що дитині просто необхідно виплакатися. І тоді істерику потрібно просто проігнорувати, давши дитині виплеснути емоції. Але буває так, що дитина починає плакати, якщо він ображений або від банальної втоми. В таких випадках краще всього припинити істерику, щоб зайвий раз не травмувати психіку маленького чоловічка.

Причини плачу і істерик у дітей

До двох років дитина з допомогою істерик привертає увагу батьків та інших членів сім’ї. Може вередувати, коли йому щось не дозволяють, коли він не виспався, перевтомилася або хоче їсти. Як правило, малюк ще не може сказати, чим він незадоволений, а тому діє всіма доступними йому способами – плачем, нерідко переходить в істерику.

У трирічному віці у багатьох малюків спостерігається підвищений впертість – дитина стає неслухняним і все робить навпаки. На поведінку дитини впливають багато факторів: надходження в дитячий сад, різні зміни в сім’ї. Така поведінка зазвичай проходить до чотирьох років, коли дитина вже вміє висловлювати своє невдоволення словами.

Як попередити дитячу істерику?

Одні діти схильні до істерик і плачу більше, інші – менше. Виявляється, вплинути на частоту істерик здатні батьки малюка. Батькам малюка необхідно дотримуватися таких правил:

  • Приділяти своїй дитині належну увагу. Найчастіше істерики дитини – спосіб привернути увагу батьків. Чим більше уваги, любові і ласки дитина отримує від батьків, тим менше він буде схильний до істерик.
  • Дотримуватися встановленого для дитини режим дня. Нерідко приводом для істерик служить те, що малюк перевтомилася або голодний (якщо його вчасно не уклали спати або не нагодували). Тому потрібно постаратися не відхилятися від встановленого графіка без вагомої причини.
  • Заздалегідь готувати дитину до змін у найближчому майбутньому. Якщо в житті дитини скоро відбудуться зміни, потрібно його до цього підготувати. Наприклад, якщо малюк скоро піде в дитячий сад, то слід попередньо поговорити на цю тему з дитиною, і не один раз.
  • Виявляти твердість характеру. Діти дуже добре почувають батьків. Батьки, виявивши твердість усього кілька разів, зможуть домогтися того, що дитина перестане влаштовувати істерики. Адже який сенс в істериках, якщо батьки все одно не піддаються на маніпуляції?
  • Переглянути деякі обмеження для дитини. Іноді можна трохи відхилитися від встановлених правил. Приміром, якщо дитина просить дозволити йому погуляти у дворі ще 15 хвилин, то чому б не дозволити йому це? В даному випадку, йдучи на компроміс, вийде уникнути зайвих вибриків.

Дотримуючись ці прості правила, можна звести ймовірність виникнення дитячих істерик до мінімуму.

Що робити, якщо істерику запобігти не вдалося?

Якщо істерика у малюка, не дивлячись на всі зусилля, все-таки почалася, то бажано якимось чином швидше заспокоїти дитину. Батькам малюка в даній ситуації можна зробити наступні дії:

  • Спробувати відвернути дитину від сліз, непомітно переключивши його увагу на щось цікаве. Це може бути яка-небудь тварина на вулиці (кіт, собака), який-небудь цікавий мультфільм по телевізору. Іноді мама сама починає гратися іграшками дитину, і дитина, зацікавившись, що ж там займається мама, сам втягується в гру і забуває про сльозах. Замість іграшки мама може взяти альбом для малювання, і, не звертаючи уваги на малюка, почати в ньому що-небудь малювати. Це напевно зацікавить дитини.
  • Розсмішити дитину за допомогою лоскоту або скорчив пику. Якщо малюк почне посміхатися, то йому буде вже не до сліз.
  • Дати дитині що-небудь смачненьке: тістечка, шоколад, улюблений фрукт. Такий прийом спрацьовує майже завжди.
  • Спокійно поговорити з дитиною, дізнатися, чому він вередує. Потрібно вміти вислухати свою дитину, можливо у його примх є якась вагома причина. Іноді малюкові просто потрібно висловити свою думку, і упевнитися, що батьки його почули і зрозуміли.
  • Залишити на недовгий час дитину наодинці зі своїми примхами. Більшості дітей нецікаво капризувати і плакати, якщо немає глядачів. Якщо істерика трапилася в стінах дому, то мамі можна просто піти в іншу кімнату, щоб дитина її не бачив, а вона могла його чути і знати, що він у безпеці. Якщо ж істерика почалася під час прогулянки, потрібно якомога швидше відвести малюка в безлюдне місце. А вже після того, як дитина заспокоївся, поговорити з ним.

Ні в якому разі не можна дратуватися і вести себе з дитиною агресивно, і вже тим більше – застосовувати фізичну силу. Це тільки ще більше погіршить ситуацію, а може ще й призвести до того, що дитина почне боятися своїх батьків. Бажано завжди однаково реагувати на дитячі істерики, тоді незабаром дитина зрозуміє, що користі від його примх ніякої, і батьки не збираються йому потурати.

Якщо ж батьки завжди ведуть себе по-різному, наприклад, один раз карають, а інший раз шкодують, то дитина, в черговий раз почав істерику, не заспокоїться, поки не доб’ється бажаного (щоб пожаліли, купили нову іграшку і т. д.). Тому батькам слід запастися терпінням і не піддаватися на істерики малюка, якщо вони стали регулярними. А дитина, побачивши, що його «концерти» залишаються без уваги, скоро сам про них забуде.

У відповідь на примхливу поведінку дитини, батьки можуть заборонити йому гуляти у дворі з друзями або дивитися його улюблені мультфільми (та й взагалі телевізор). Такий підхід змусить дитину задуматися про свою поведінку, і призведе до позитивного результату.

Звичайно, усім без винятку батькам дуже неприємно, коли у їхньої дитини істерика. Особливо якщо це відбувається в громадських місцях на очах у великої кількості людей. Батькам потрібно навчитися заспокоювати свою дитину в будь-якій ситуації та в будь-якому місці. І можливо на пошук самого дієвого методу піде немало часу, адже до кожного дитині потрібен індивідуальний підхід!

Як відучити дитину від істерик? — Доктор Комаровський (відео)

Корисне Допомогу батькам

Статті по темі

  • Криза трирічного віку: ознаки кризи і як його подолати
  • Адаптація дитини до дитячого садка: що необхідно знати батькам
  • Як молодій мамі впоратися з дитиною і домашніми справами?