Навіть у віці 45+ можна влаштувати своє особисте життя. Головне – не сидіти склавши руки. «Дамський експерт» публікує лист зрілої жінки, яка, розмістивши шлюбне оголошення в газеті, зустріла свою другу половинку.
У сорок п’ять моє життя не можна було назвати завидною: двоє невлаштованих дітей, нема чоловіка, свого житла теж. Працюю продавцем, не можу зібрати ні копійки − все «з’їдає» квартплата і харчування. Чоловіки, познайомившись зі мною ближче і дізнавшись, що за душею у мене немає ні гроша, тут же випаровуються. І я вирішила, що з мене вистачить!
Сіла і написала оголошення в газету: «Хочу бути господинею в чиємусь домі. Натомість обіцяю бути хорошою дружиною».
І що ви думаєте? У відповідь я отримала більше трьохсот листів! Після довгих листувань вибрала трьох кандидатів. І, щоб стовідсотково не помилитися у виборі, твердо вирішила гарненько познайомитися з кожним…
На опубліковані в газетах оголошення про знайомства раніше приходить багато відгуків
Першим кандидатом був 45-річний водій з Півночі. В поїзді по дорозі до нього я хвилювалася так, що не передати словами!
Він зустрів мене на вокзалі. Дізналася відразу − виглядав так само добре, як і на фото. Але коли підійшла до нього, то зрозуміла… що він нижче мене сантиметрів на п’ять. А я ще здуру підбори начепила, стою шпала шпалой, обидва бентежимося, але вигляду не подаємо.
Квартира у нього була шикарна! Як, втім, і приготований для мене подарунок − золотий ланцюжок.
Ми сіли за стіл і вже через п’ять хвилин розмовляли так, ніби знаємо один одного років сто, не менше. Він познайомив мене зі своєю дорослою дочкою, яка, правда, поставилася до мене прохолодно, але я не розбудовувалася − в іншому все було чудово!
У день від’їзду додому я дочекалася головного речення − звільнитися з роботи і переїхати до нього назовсім.
Він навіть речі запропонував залишити у нього, щоб менше було везти. Я була на сьомому небі від щастя!
Ми пішли на вокзал. Я, дурна, знову напнула височенні шпильки. І ось стою на пероні каланчею, а він зі мною поруч, такий маленький, кругленький… І тут я раптом зрозуміла: він мене страшенно соромиться! Понадіялася, що це пройде, але помилилася…
Через кілька днів після мого повернення додому пролунав дзвінок: «Вибач, у нас нічого не вийде. Речі вишлю посилкою. Прощай!».
Господи, як же мені було прикро! Все через цих безглуздих п’яти сантиметрів! Добре, що за гороскопом я Водолій − здаватися не в моєму характері. Тим більше залишалися ще два кандидата, і я вирішила спробувати щастя з наступним.
Зустріти свою другу половинку − велике щастя
І ось я їду в маленьке містечко в Курській області. Вже не хвилююся − будь що буде.
На пероні замість обіцяних у листі 70 кг на мене чекало «трохи» більше. Але я особливо не засмутилася − не всі ж такі чесні, як я.
Будинок біля мого чергового ухажора був шикарний, з подвір’ям, палісадником і квітами. Він пенсіонер, підторговує самогонкою. Бізнес, самі розумієте, процвітає, гроші є. П’ятеро дітей. Познайомив мене з усіма друзями і родичами, і всі вони швидко прив’язалися до мене. І я… я злякалася! Злякалася всієї цієї любові, якої не шукала, злякалася, що не зможу відповісти їм тим же, і вирішила повернутися додому.
Зізнатися у всьому очі в очі не змогла і боягузливо поїхала, пообіцявши повернутися…. І лише з дому подзвонила і сказала, що ніколи не повернуся, почувши у відповідь гіркий докір: «Приручила, дала себе полюбити і втекла. Так не роблять!». І хоча я знала, що змусила їх страждати, нічого з собою вдіяти не могла…
І ось я вирішила спробувати щастя в третій і останній раз. Знову поїзд, знову зустріч з нареченим. Він старший за мене на 8 років, дітей немає, живе з матір’ю. Зовні мені особливо не сподобався − звичайний такий, непоказний. За любов’ю, як і я, не гнався − потрібна була помічниця в будинку.
Характер у нього був, правда, непоганий. І я вирішила… залишитися!
Ми розписалися, до нас переїхали мої діти. Я повністю змінила стиль чоловіка в одязі. У мене є будинок, в якому я господиня, і чоловік ні разу не дорікнув мені в тому, що я приїхала до нього ні з чим. Сама я теж дотримуюся умови угоди, які пропонувала в тому шлюбному оголошенні − я хороша чесна дружина і прекрасна господиня.
Ми щасливі − кожен виконує свої обіцянки. Може, в цьому і є секрет сімейного щастя?