Ірина – мама двох принцес, Лелі і Ольги. Кілька місяців тому з-за політичної обстановки в країні вони з чоловіком виїхали з України, де жили останні роки, і повернулися на батьківщину Іри – в Молдову. Зараз Ірина, прихильниця усвідомленого батьківства, активно шукає однодумців і нових друзів: для спілкування і реалізації цікавих проектів для діток, зокрема – створення домашнього дитячого садка, який буде працювати за сучасними методиками гуманного виховання і раннього розвитку.
Іра, розкажіть про себе, яких поглядів на виховання і спосіб життя Ви дотримуєтеся.
Я мама двох дівчаток. Старшій, Леле, три з половиною, молодшої, Ользі, трохи більше року. Ми з чоловіком – прихильники усвідомленого батьківства. Лелю ми народжували вдома, займалися з нею динамічною гімнастикою. Ольгу я народила в пологовому будинку (на цьому наполіг чоловік), але після домашніх пологів пологовий будинок – це сумний досвід. Дочок ми закаляємо, я займаюся з ними вдома за системою Монтессорі (ігри з крупами, тканинами, піском, водою та інші). Нещодавно ми з сім’єю приїхали з України. Ми жили в будинку на землі. Спочатку були ідеї створити в Україні свою екопоселення, але ми обмежилися покупкою однієї ділянки в невеликому селі. Зараз ми зупинилися у моїх батьків в Яловенах, і я дуже хочу зустріти тут, в Молдові, людей, які підтримують ідеї здорового та екологічного способу життя.
Про себе можу ще сказати, що я люблю вільні подорожі, пишу прозу, веду щоденники, обожнюю читати книги: гарні, глибокі, цінні, відверті, просвітлюючі. Обожнюю природу і до болю переймається екологією. Мене приваблює волонтерство по прибиранню сміття на Землі, озеленення. Люблю копатися в городі, застосовуючи методи пермакультури, органічного землеробства. Ще одна моя пристрасть — театр. Колись в школі я ходила на театральні гуртки, займалася хоровим співом і танцями. Словом, захоплень і ідей у мене маса, але поки не можу похвалитися, що встигаю все втілювати в життя. Тому щиро захоплююся мамами, які на всі знаходять час, хотілося б з ними спілкуватися, вчитися у них і брати добрий приклад.
Розкажіть, що за домашній дитячий сад Ви хочете організувати.
Питання дитячого садка у мене зараз стоїть дуже гостро. Я давно прийшла до висновку, що виховувати дітей у вузькому сімейному колі, нехай навіть з допомогою чоловіка, бабусь, дідусів, не ефективно. Адже суспільство не обмежується однією сім’єю. Зараз я відчуваю, що старшій дочці не вистачає спілкування з однолітками, так і мені складно управлятися з двома. Коли у малюків така маленька різниця у віці, не виходить дати обом стільки уваги, скільки хочеться. У дитячий сад здавати своїх дітей іноді важко, неможливо, ризиковано, невиправдано, так як великих гарантій за внесок бюджетний вам ніхто давати не буде. Приватні ж легалізовані сади доступні не всім. Мені здається, що прекрасна підмога для мам і величезна користь для дітей – життя в громаді (наприклад, у поселенні) або просто життя такою великою родиною (наприклад, в домашньому дитячому садку). Ось і хочеться спробувати.
У мене є пропозиція для інших мам: організувати приватний дитячий садок на будинку, де дотримувалися б принципи природного батьківства і таких методик виховання, методика Марії Монтессорі, Вальдорфа, Нікітіних. Для мене дуже важливо організувати екологічно чисте, збалансоване харчування (за бажанням — вегетаріанське), розвиваючий дозвілля, але, звичайно, найголовніше — розуміння і турботу до дітей, щоб кожна дитина відчував себе в саду, як вдома. Тому я шукаю напарників для створення невеликої групи (максимум 8 діток різних вікових категорій: від року до чотирьох років) на півдня або на весь день. Двоє-троє дорослих чудово впораються з такою групою: один з дорослих готує і прибирає, а інший грає і займається.
Яку роль у цьому дитячому садочку будете грати особисто Ви?
Т. к. я живу я за межею міста і з батьками, житлоплощу для дитячого саду я дати не зможу. Але я пропоную свою допомогу в організації саду. Я можу займатися з дітьми, доглядати за ними, готувати, гуляти, придбати матеріали для творчості, поділитися ідеями (домашній драматичний і ляльковий театр). Добре було б практикувати спільні походи в зоопарк або інші місця, цікаві малюкам.
Мені подобається спілкуватися з дітьми — я завжди мріяла бути багатодітною мамою, ще й усиновити когось. На жаль, реальність не дає мені можливість реалізувати цю мрію. Для мене не існує чужих дітей, нові діти – завжди таємниця, яку потрібно розкрити, знайти до неї ключик! Мені здається, всім батькам важливий досвід спілкування крім своїх з іншими дітками, тому що коли ти весь час проводиш тільки в рідними дітьми, око замилюється, і ти перестаєш бачити їх чудовість і унікальність.
Сподіваюся, у мене вийде бути хорошим вихователем. У мене незакінчена вища освіта на російській мові і літературі і незакінчену середню медичну освіту. Обидва навчальних заклади я не закінчила з об’єктивних причин, але вчитися я хочу і люблю, тому з наступного року буду заочно вступати на філфак! Від усієї душі хочу бути вихователем і вчителем для своїх і інших дітей. Я завжди відкрита новим знайомствам і готова запропонувати мамам-единомышленницам щиру дружбу. Миру всім і любові!
