Коли і як говорити з дітьми на інтимні теми?

Рано чи пізно дитина задає батькам це каверзне питання: «Звідки беруться діти». Що відповідати? Правду чи вигадку? Докладно або абстрактно? З картинками або без? В якому віці дітей зазвичай починає цікавити ця тема? Щоб в один день не бути захопленим зненацька, важливо підготуватися до бесіди заздалегідь.

Я сама задалася питанням, як говорити з дитиною на інтимні теми, недавно. Подруга попросила подарувати її трирічній дочці на день народження дитячу анатомію, щоб малятку наочно можна було показати, як виглядає ляля в животі, як вона звідти виходить і як туди потрапляє. Справа в тому, що в цій родині скоро чекають поповнення, і старша донька щодня задає багато запитань про пузике і його жителі. Батьки вирішили, що анатомія допоможе все пояснити маленькій дівчинці. А як би вчинила я, якби на їх місці? Поки не знаю. Але мої «експерти» з радістю готові дати свої поради на цей рахунок.

Надія Анісімова, психолог, мама чотирьох дітей:

В теорії рекомендується так: коли дитина запитує, тоді і треба відповідати. Деякі діти цікавляться цим раніше, інші пізніше. Напевно, говорити про якомусь певному віці для всіх неправильно. Батьки повинні розуміти, що, коли дитина задає такі питання, його не цікавлять фізіологічні подробиці, тому немає сенсу заглиблюватися в анатомію. Краще робити наголос на любов між татом і мамою, завдяки якому і з’явився малюк.

Можу розповісти свій особистий досвід. Моєму синові було 3,5 роки, коли я зрозуміла, що вагітна. Ми пояснили йому, що у мами в пузике росте малюк, і регулярно дивилися відео в ютубі, як розвивається дитина. Цього було досить. А так як ми народжували вдома, то син бачив, що мама з ванни вийшла вже з малюком. Найголовнішим для нього було, що тепер він старший.

Я думаю, що неправильно для пояснення процесу посилатися на лікарів або таблетки. Типу «ми дуже хотіли дитинку, прийшла тітка лікар і допомогла нам дала… пігулку…» Це може негативно позначитися на можливості завагітніти самостійно в майбутньому. Краще посилатися на Бога та його допомогу. Особливо, якщо сім’я релігійна. Або говорити про татове насіннячко, яке росте у мами. Можна розпитати і самої дитини, що він пам’ятає на цей рахунок. Нам син розповідав, що раніше він жив на іншій планеті в інших батьків і прилетів до нас на ракеті.

Коли дитина починає розпитувати, як саме малюк потрапив в животик, то, думаю, відповіді будуть різними в залежності від віку дитини, особливостей виховання, ідеології сім’ї. Якщо сім’я релігійна, то можна сказати що, » це Диво, і його створив Бог». У родині медиків можна говорити про клітини, особливо якщо дитина вже знає про це з розмов або бачив в мультику. Можна згадати про душу, яка спустилася з неба. І все це буде правдою. Питання в тому, яку з сторін цієї правди будуть легше прийняти конкретній дитині.

Якщо ж у малюка вже є якась інформація на цей рахунок (наприклад, хтось йому щось розповів), то має сенс з’ясувати, що дитина вже знає і відкоригувати ці відомості. У будь-якому випадку, потрібно запевнити дитину, що все йшло від любові тата й мами, що його дуже чекали і дуже люблять. Якщо ж питання застав Вас зненацька, і Ви не знаєте , як зараз правильно відповісти, візьміть тайм-аут. “Мама зараз дуже зайнята. Давай поговоримо про це увечері/ перед сном/ через півгодини і т. д”. У Вас буде час все обдумати і виробити вірну стратегію.

Ірина Будак, мама двох дітей:

Старша дочка дізналася про те, що для народження дітей потрібні двоє, чоловік і жінка, років 8-9. Їй розповів про це батько. Він пояснив, що насінина папи зливається з клітинкою мами, і так формується дитина. Але він не розповідав доньці про статевий акт, а сама вона теж не задавала питання, як татова клітинка потрапляє до мами. Зараз Лії 12 років, і ми досі не розповідали їй про секс. Я думаю присвятити дочка в такі подробиці, коли у неї почнуться перші місячні або трохи пізніше, тобто вже після статевого дозрівання.

Взагалі Лія знала, що діти беруться з живота мами давно, просто вона не знала, що для того, щоб дитина потрапила в живіт, потрібен ще й тато. І ще вона не знала, як малюк виходить з мами. Рік тому, коли я була вагітна, я вже більш докладно розповіла старшої дочки, що дитина росте в матці, як проходить вагітність і народження. Словом, вона зараз знає про все, крім статевого акту. Я вважаю, що в 12 років про це знати ще рано. Я категорично проти того, щоб діти з п’яти років разом з бабусями і мамами дивилися мильні фільми і серіали, де показують сексуальні сцени. Свою дочку я всіляко захищають від передчасного отримання дорослої інформації: фильтрую коло спілкування, стежу за тим, що дочка дивиться і слухає.

Навіть у школі про місячних дітям розповіли тільки в п’ятому класі. Лікар-гінеколог провела позакласну лекцію на тему менструації і прокладок. До речі, Лія тоді вже все це знала, т. к. я на той момент вже народила другу дитину і встигла їй заздалегідь все пояснити.

Ірина, мама двох дітей (побажала не називати прізвище):

Як раз зараз у нас гостює моя племінниця. Їй 10 років, і я бачу всі ознаки того, що у дівчинки скоро почнуться місячні. Її мати давно померла, і останні два роки вони жили удвох з батьком. Як би між іншим я запитала племінницю, чи знає вона щось про менструації. Я була в шоці від того, що вона знає все дуже поверхнево і навіть викривлено. Тоді я їй почала розповідати все, як є, потім показала мультфільм «Коли дівчинка дорослішає», але з моїми коментарями, так як в останній главі там кажуть, що протизаплідні таблетки корисні. Але в цілому в мультику все добре пояснюється саме для дітей такого віку.

Що стосується мого старшого сина, то я йому завжди розповідала про «це» в деталях. Плюс у нього купа дитячих енциклопедій, де про все пишеться з наукової точки зору. Основні питання він мені почав ставити в 6 років, коли я була вагітна дочкою. Ми відповідали на них детально, але дуже буденно, з таким обличчям, немов говорили про волосся або очах, а не на якісь заборонені або ганебні теми.

Зараз Сергійкові вісім, і, купуючи йому на Новий рік чергову енциклопедію, я звернула увагу, що на прилавках занадто багато книг, які розбещують дітей, тому закликаю батьків бути дуже уважними при виборі літератури для своєї дитини! Мені попалися книги для 8-ми річного віку, де, куди не ткни, на будь-якій сторінці, то клітор, то вагіна в розвороті. Я вважаю, що це робиться спеціально, в надії, що батько не буде вникати, що чадо читає. Діти будуть развращаться руками власних мам і тат. Ми з чоловіком завжди робимо акцент на те, що відносини повинні будуватися на любові, а не на похоті. І відповідальність за свої дії — це дуже важливо.

Особисто я в дитинстві все дізнавалася з журналів типу «Cool Girl», а коли сама почала жити статевим життям, то мені мама і тоді не давала почитати книгу про інтимні стосунки чоловіка і жінки. Таку літературу потрібно обов’язково давати підліткам, хоча б чисто для інформації, тим більше, що радянські книги на цю тему писалися науково і досить цнотливо. Якби мати по-іншому підійшла до мого сексуального просвітництва, це допомогло б мені уникнути багатьох помилок. А так… все пізнавалося тільки на своєму гіркому досвіді.

І ще я вважаю дуже великою помилкою те, що в СРСР нав’язувалася дівчатам виходити заміж незайманою. У мене з-за цього було багато комплексів. Мені ніколи не казали батьки, що треба ЛЮБИТИ, створювати сім’ю з коханим і єдиним чоловіком, а робили упор тільки на наявність цноти. Я вважаю такий підхід збоченим поняттям чистоти.

Ліліана Ботнару, мама трьох дітей:

Старшому синові Дені зараз шість, і поки у нього не було як таких питань, звідки беруться діти. Коли я була вагітна третьою дитиною (донькою), сини бачили, що в мене росте живіт. Тоді ми з чоловіком пояснювали, що там ляля, що скоро вона народиться. Один раз показали кілька кадрів з документального фільму про внутрішньоутробний розвиток малюків. Хлопчики не заглиблювалися з питаннями: вони не питали, як вона потрапила в живіт, як вона звідти вийшла. Вони самі собі якось представляли це в розумі. Чула якось, як Дені говорив молодшому братові: «Напевно, пуповина розв’язується, і через це отвір виходить дитина». Крім цього діти знали, що в один день мама їде в лікарню, а звідти повертається вже з лялею.

Ми ніколи не обманювали дітей, розповідаючи, що ми знайшли їх у капусті або що їх приніс лелека. І ще я вважаю, що потрібно говорити на такі теми тільки тоді, коли дитина питає. Перша я б не стала піднімати ці питання.

Ліна Тетюшева, психолог, мама однієї дитини:

Моя думка, що треба розповідати правду, орієнтуючись на вік малюка. Треба сказати, що діти беруться «з животика мами», що «тато маму дуже любить, і ось з’явився малюк». Головне – без фанатизму, без детальних подробиць.

У психології на цей рахунок думки розходяться. Раніше вважалося, що дитину варто направляти більше на навчальну діяльність. Школи ділилися на жіночі і чоловічі, тема дітонародження була табу, і посвята в неї починалося ближче до 14 років. Зараз, навпаки, в світі з’явилося прагнення присвятити дітей «житейські-сексуальні» справи якомога раніше (це так званий секс-просвіт, сексуальне виховання – прим.автора). На мою думку, підлітковий вік починається з 9 років, і де-то до цього часу вже можна пояснити дитині все докладніше. Але все ж це дуже індивідуально. Бувають діти, які в цьому віці інфантильні, і розмова на інтимні теми буде травматичним для їхньої психіки. Взагалі ніколи не варто примушувати дитину про це слухати!

Однак і відкладати розмову в довгий ящик не варто. Зараз в ЗМІ дуже багато інформації на сексуальні теми, причому перекрученій інформації. Підліток, отримуючи перекручену інформацію, формує собі несприятливий майбутнє: попадання в гомосексуальні групи, раннє статеве життя, рання і незапланована вагітність, венеричні хвороби, небажання мати сім’ю і дітей взагалі! Тому дуже важливо, щоб дитина спочатку дізнався все від близьких людей в коректній формі.

Багато ще залежить від того, хто буде розповідати дитині все це. Якщо мати вибудувала з дочкою близькі довірчі відносини, то це чудово! В цьому випадку вона зможе пояснити дівчинці весь процес. Якщо ні, то краще звернутися за допомогою до третьої особи, людині, який спеціально навчений вести лекції дітям на цю тему. Те ж саме відноситься і до взаємин батька з сином.

Головне фото: ілюстрація до книги «Як я з’явився на світ» Катерини Януш та Мерви Линдман