Дитяча психіка більш вразлива і чутлива до всіляких подразників, на які доросла людина навіть не зверне уваги. При цьому у дитини будь-якого віку нерідко розвивається переляк або страх, плавно перетікає в стійку фобію. Такі розлади не можна вважати вигадкою і ставитися до них поверхово, адже вони зведені в ряд невротичних.
Подібні патологічні стани в подальшому здатні призвести не тільки до порушення соціальної адаптації, але й до цілком відчутних проблем зі здоров’ям (тик, заїкання, енурез). Тому намагатися впоратися із захворюванням слід методами доказової, тобто традиційної медицини, а не з’ясовувати у бабусь і подружок, як вилікувати переляк у дитини самостійно, і читати різні замовляння і молитву.
Чого дитина може злякатися?
Маленькі діти дуже емоційні і деколи надмірно сильно реагують на будь-які зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі. Це обумовлено переважанням збуджуючих процесів в корі головного мозку над гальмівними. Тому навіть незначний зовнішній подразник може спровокувати не тільки переляк у дитини, але і здатний довести його до істерики, причини якої надовго зафіксуються в пам’яті.
Батьки повинні чітко знати ситуації, пов’язані з появою страху у малюка. Адже дитину необхідно від них захищати. В іншому випадку існує ризик розвитку не тільки психологічних проблем, але і цілком явних патологій нервової системи.
Причини переляку новонароджених і грудних дітей
Багато молоді батьки вважають, що новонароджені не відчувають жодних емоцій і розвиваються тільки на рівні інстинктів: «поїв-поспав-сходив в туалет». Вченими вже давно доведено, що це абсолютно неправильна точка зору. Дитина починає пізнавати навколишній світ, ще перебуваючи в утробі матері. Маля як би зчитує психологічний стан жінки. Не даремно ж усі намагаються захищати вагітних від неприємних новин і ситуацій.
Тому таке явище, як переляк у дитини грудного віку не можна зарахувати до розряду дуже рідкісних. Навпаки, зміна комфортного середовища на незнайому, галасливу і яскраву викликає страх, подолати який дозволить уважне ставлення з боку мами і тата.
Спровокувати негативну реакцію у малюка можуть:
- різкий гучний звук, миготливий світло (грім, блискавки, вигуки в квартирі чи на вулиці, сигналізація, вибухи тощо);
- падіння;
- перебування довгий час у кімнаті без батьків;
- жорстоке поводження з боку дорослих;
- купання.
В принципі, будь-яка нова дія або явище в цей період здатне викликати переляк у новонародженого. З крихітними дітьми слід поводитися дуже обережно, щоб не нашкодити хиткою психіці.
Причини переляку дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
У міру дорослішання в оточенні дитини виникає ще більше факторів, здатних викликати страх і переляк. Починаючи з року, дитина всіма силами намагається вивчити все, що знаходиться поблизу нього. Відбувається становлення основних вищих психічних функцій і порушення цього процесу може позначитися в подальшому великими проблемами в інтелектуальній сфері. Батьки в цей момент повинні оберігати дітей від різних негативних емоцій та допомагати їм розвиватися в правильному руслі.
Викликати переляк у дитини дошкільного та молодшого шкільного віку можуть:
- раптовий шум, особливо виник під час сну;
- агресивна поведінка великих домашніх тварин або ж просто їх невдала спроба пограти;
- невідомі природні явища (блискавка, сильний вітер, град);
- сімейні конфлікти, що супроводжуються лайкою і криками;
- рукоприкладство з боку матері або батька;
- страшні фільми, мультики, комп’ютерні ігри, іграшки-монстри;
- бійки однолітків.
Як може проявлятися переляк?
Переляк у дитини має ознаки як поточні, так і віддалені, які в 50-60% випадків стають стійкими і погано піддаються корекції.
До перших відносять:
- значне почастішання пульсу;
- затримку дихання на кілька секунд, яка змінюється плачем;
- розширення зіниць;
- мимовільне сечовипускання або дефекацію;
- порушення координації, дезорієнтацію.
Але найчастіше батьки не встигають помітити дані прояви страху у малюка, так як вони короткочасні. Звертають увагу на себе тривалий крик і сльози. Саме тому іноді дуже важко визначити причину розвитку переляку, особливо у маленьких дітей не здатні розповісти про те, що з ними сталося.
Плач у сні
Одним із стійких залишкових симптомів переляку є безпричинний плач, виникає навіть під час денного або нічного сну. Пережитий страх часто трансформується в кошмари, які нагадують дітям про те, що трапилося, змушуючи малюка заново переживати негативні емоції. При цьому спокійно лежить дитина раптово починає здригатися, крутитися, схлипувати і стогнати, а може і зовсім закричати і впасти в істерику, не відкриваючи очей.
У більшості випадків, щоб заспокоїти малюка, його необхідно спершу розбудити і показати, де він знаходиться, пояснити, що поруч з ним батьки, які зможуть захистити від усього, і лише після цього укладати заново.
Вздрагивание
У частини дітей після ситуації, яка викликала переляк, може з’явитися своєрідний нервовий тик або занадто різка реакція на подразники у вигляді здригання. Симптомами такого розлади стають: швидке моргання, безперервне облизування губ, складання їх у трубочку, «шмыгание» носом тощо Причому хворий дитина не буде контролювати свої дії, він просто не помічає ці рухи мімічних м’язів. Якщо залучити чомусь увагу малюка, то автоматизми відразу ж припиняються.
Здригатися всім тілом діти можуть за гучних звуків, що лунають поруч, раптової появи кого-то в кімнаті. Іноді доходить до того, що будь-який рух мами чи тата здатне довести дитину до тремтіння.
Заїкання
На тлі перенесеного страху у дитини можуть виникнути проблеми в психомоторному розвитку, які проявляються порушенням процесів формування мовлення у однорічних малюків або заїканням, а іноді і повним небажанням говорити у старших дітей. У таких пацієнтів спостерігається повторення одного-двох складів. Усвідомлюючи свій дефект, хворі нерідко замикаються і не прагнуть спілкуватися з однолітками.
Заїкання може бути причиною дизартрії, яка вважається симптомом органічного ураження головного мозку, а саме стовбурових його структур. Тому затягувати з консультацію у фахівця не можна.
Енурез
Енурез – мимовільне сечовипускання. Вважати його патологією зазвичай починають у дітей з чотирьох років, адже саме в цьому віці дитина може вже повністю контролювати функцію сечового міхура.
Але якщо малюк, раніше самостійно просившийся на горщик, раптово починає писатися в ліжко, то це привід задуматися: чи не турбує його?
Нетримання сечі зазвичай має не тільки психологічне підґрунтя. Тобто не факт, що тригером послужив переляк у дитини. Причинами можуть бути метаболічні захворювання, генетична схильність, ожиріння, патології прямої кишки і т. д. Виявити справжню етіологію даного стану і впоратися з нею може лише кваліфікований спеціаліст після проведеного детального обстеження.
Страх залишатися одному
Одного разу відчувши сильний стрес, особливо якщо довелося справлятися з емоціями самостійно, діти можуть підсвідомо проасоціювати самотність з небезпекою. Батьки ж створюють у малюка відчуття захищеності, адже це ті люди, які завжди зможуть прийти на допомогу. Тому нерідко проявом переляку у дитини стає боязнь залишитися в кімнаті без мами чи тата.
Це супроводжується криком, плачем, аж до істерики, варто йому залишитися самому. Але як тільки поруч виявляється знайоме обличчя, малюк заспокоюється і починає вести себе абсолютно звичайно, посміхатися і грати.
Проблеми у спілкуванні
У дітей 4-5 років і молодшого шкільного віку перенесений переляк може вилитися в порушення соціальної адаптації. Дитина поринає в негативні емоції, тривалий час знаходиться в стані стресу і не бажає йти на контакт ні з однолітками, ні з дорослими. Ситуація ускладнюється, якщо на тлі пережитих подій розвинулися заїкання, нервовий тик або енурез, які стають причиною для насмішок.
Які малюки частіше лякаються або групи ризику
Не потрібно думати, що переляк здатний порушити психіку у кожної дитини. Все дуже індивідуально. У деяких дітей існують передумови для розвитку перелічених вище наслідків.
До групи ризику відносяться:
- малюки, які страждають різними захворюваннями головного мозку (ДЦП, аномалії і вади розвитку, ідіопатична епілепсія, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія). Спровокована нервова система не здатна адекватно справлятися з вступниками ззовні подразниками і може відреагувати перезбудженням;
- діти, які зіткнулися з жорстокістю у родині. Причому не обов’язково, щоб агресивні дії були направлені в їх бік. Досить конфліктів між батьками, які, спілкуючись на підвищених тонах, можуть вдатися до з’ясування стосунків у бійці;
- хлопці, постійно запугиваемые близькими. Не можна розповідати дитині про монстрів, що чекають його під ліжком, лише для того, аби він не заходив в темну кімнату. Або лякати малюка злими собаками, здатними покусати. Діти всі дуже добре розуміють, тому про можливі небезпеки їм необхідно говорити як можна більш правдиво і адекватно. Тобто не лякати чортом, а пояснити, що вночі, якщо не включити світло, є ризик випадково вдаритися об тумбочку, двері і т. п.;
- надмірно опікувані батьками діти. Якщо дитину намагатися захищати від усього потенційно небезпечного (вогню, гарячої праски, висоти, падінь), то, зіткнувшись з цим лицем до лиця, він запанікує і злякається. Необхідно демонструвати і розповідати малюкові призначення предметів, сутність явищ природи, формуючи у нього уявлення про те, чого дійсно варто остерігатися і чому.
Підходи до лікування переляку
Перш ніж намагатися зрозуміти, як вилікувати переляк у дитини в домашніх умовах, необхідно з’ясувати фактори, які її спровокували, і усунути їх вплив на малюка.
У більшості випадків, виключивши дію подразника, батьки домагаються нормалізації стану у дітей. Якщо це не допомогло, варто негайно звернутися до лікаря, поки проблеми з психікою не стали стійкими. Починають з відвідування педіатра, який, з’ясувавши основні ознаки патології, визначиться з лікуванням та подальшими консультаціями суміжних фахівців (невролога, психіатра).
Традиційна медицина
Методами доказової медицини, що використовуються в лікуванні переляку і пов’язаних з ним невротичних розладів, є:
- робота з психологом, який зможе навчити дитину боротися зі своїми страхами і адекватно реагувати на навколишній світ;
- заняття з логопедом, спрямовані на корекцію мовлення та усунення заїкання;
- арт-, ігро – та казкотерапія, покликані поліпшити соціальні навички малюка і відвернути його від негативних думок;
- анімалотерапія. Спілкування з братами нашими меншими, особливо кіньми, дельфінами, собаками, благотворно впливає на емоційний стан дітей, дозволяючи тим боротися не тільки з фобіями, але і з іншими психічними розладами (аутизм тощо);
- раціональна фармакотерапія. Якщо не вдалося впоратися з недугою вищевказаними способами, то призначається нейропротективные (Пантогам, Цераксон, Глиатилин, Нейроксон, Ноохолин) та седативні засоби (настоянка Валеріани, Півонії, Пустирника, чай з Перцевої м’яти, Персен, Гліцин) кошти. Перші допомагають відновити нормальні фізіологічні процеси в клітинах мозку і таким чином вплинути на емоційно-вольову сферу. Другі володіють безпосереднім заспокійливим ефектом.
У випадках, коли переляк спровокував розвиток важких патологій (епілепсія, депресія), лікар може вдатися до призначення протисудомних препаратів (Карбамазепін, Ламотриджин), транквілізаторів (Діазепам) і антидепресантів (Флуоксетин, Сертралін).
Досить спірним залишається питання гіпнотичних втручань, які, як багато хто вважають, є панацеєю від усіх хвороб. Вплив різного роду навіювань на психіку досі досконало не вивчено. Тому не варто ризикувати здоров’ям малюка, записуючи йому на підкірку незрозумілу інформацію.
Нетрадиційні методи
Намагаючись з’ясувати, як лікувати переляк у дитини різноманітними замовляннями, нашіптуваннями, виливанням воску і тому подібними «шаманськими» ритуалами, батьки ризикують сильно погіршити психічний розлад у дітей. Подіяти дані методи можуть тільки на особливо вразливих мам і тат. Маленьким пацієнтам така «терапія» принесе лише шкоду, так як захворювання залишиться і буде з часом ускладнюватися.
Профілактика переляку в дитячому віці
Щоб не боротися з наслідками переляку і не шукати причину фобії у дитини, краще постаратися запобігти появі ситуацій, здатних викликати у нього негативні емоції.
Заходами профілактики у даному випадку вважаються:
- створення в родині сприятливої атмосфери для росту і розвитку дитини, що виключає сварки, бійки тощо;
- бесіди на тему грізних природних явищ (грім, блискавка), навчання правилам поводження з потенційно небезпечними предметами (праска, пічка);
- побудова правильних відносин з домашніми вихованцями та вуличними тваринами;
- відсутність залякування малюка різними монстрами, бабайками та іншими неіснуючими «страшилами».
У 95% випадків поява переляку у дітей — це наслідок неправильного виховання з боку батьків.
Поради батькам
Мамам і татам, дитина яких занадто емоційний і схильний до різних страхів і переживань, не буде зайвим дотримуватися такі рекомендації:
- купайте малюка в ванночках з додаванням заспокійливих трав (м’ята, меліса), покладіть в ліжечко мішечок, наповнений лавандою, хмелем – буде своєрідна ароматерапія;
- оточуйте дітей турботою і увагою, намагайтеся якомога більше з ними спілкуватися і розповідати про все;
- вчіть дитину не боятися сторонніх людей, тварин;
- йдучи в незнайоме місце, беріть з собою улюблену іграшку дитини. Це допоможе йому відчувати себе навіть в незвичній обстановці більш впевнено.
Висновок
Незважаючи на те, що переляк у дитини досить часте явище, впоратися з їх надмірною емоційністю без залучення фахівців іноді буває непросто. Але здорова атмосфера в сім’ї, гармонійні відносини між батьками і їх бажання проводити з дітьми якомога більше часу допоможуть уникнути ситуацій, потенційно загрожують психічному здоров’ю малюків.