Чи повинна дитина спати разом з матір’ю — тим більше до трьох років?

Спільний сон — популярна тема спорів між батьками. Є ті, хто вважає, що маленька дитина повинна спати з матір’ю, а є такі, хто ніколи в житті не покладе дитину у свою постіль (або навіть кімнату).

Нещодавно у ЗМІ знову стали гаряче обговорюватися результати дослідження, яке говорить про те, що спільний сон корисний не тільки для дітей, але і для всіх дітей до трьох років. Це ж дослідження виявило, що новонароджені повинні спати у материнських грудей. Сон немовляти, спить з матір’ю, краще і міцніше, а також це корисно для серця дитини. Дослідження провів професор перинатальної неврології і прихильник методу «кенгуру» Нільс Бергман з Кейптаунського університету в ПАР, у нього навіть є своя сторінка у Вікіпедії.

Діти, які сплять в ліжечку, відчувають в три рази більше стресу, ніж малюки, яких кладуть в батьківське ліжко, — і частіше прокидаються вночі.

Професор Бергман стверджує, що після періоду дитинства користь спільного сну нікуди не дівається. У дітей 1-3 років, які сплять одні, гірше налагоджена емоційний зв’язок з матір’ю, що може призвести до подальших проблем у поведінці. Потрібно відзначити, що Бергман вивчав поведінку лише 16 дітей.

При цьому недавнє британське дослідження раптової смерті немовлят показало, що дві третини непояснених смертей сталися в сім’ях, де практикувався спільний сон.

«Коли дитина задихається і гине від так званого синдрому раптової дитячої смерті, справа не в присутності матері. Справа в інших речах — їдкі запахи, тютюновий дим, алкоголь, великі подушки або небезпечні іграшки», — заперечує Бергман.

Британська благодійна організація National Childbirth Trust, яка поширює інформацію про вагітність, пологи та маленьких дітей, виступає в підтримку спільного сну, — якщо батьки не курять, не п’ють, не вживають наркотики і не страждають ожирінням.

А ось професор Джордж Хэйкок з Фонду досліджень дитячих смертей говорить: «Наша позиція така: найбезпечніше місце для немовляти — своє ліжко в спальні батьків». Такої ж думки дотримується Американська академія педіатрів.

А ось позиція педіатра Комаровського.