Моя надто прямолінійна онука завжди говорить те, що думає, і не звертає уваги на мої поради, тільки відмахується, коли я запитую: «Настя, ну кому потрібна ця твоя правда?». Відчуваю, чимало гуль собі дівчинка наб’є, поки навчиться стримуватися.
Чи траплялося у вашому житті постраждати за правду? В дитинстві мама завжди вчила мене щирості. Але на то нам і дано життєвий досвід, щоб повною мірою оцінити це вміння говорити правду. З віком розумієш: не скрізь і не завжди ця якість може стати в нагоді. Напевно, це називається мудрістю, тільки от внучці ніяк цього не пояснити.
Вустами немовляти
Спочатку ми вчимо дітей щирості, а потім життя вчить їх, що за правду можна і постраждати. Звичайно, 3-річному фантазеру не поясниш, що бути чесним можна лише в деяких випадках. Може, тому так і стається?
Моя невістка не вчить сина бути щирим. В результаті маленький Льоша ніколи не зізнається, що голодний. Але варто лише поставити перед ним тарілку, почне уплітати за обидві щоки. А які фантастичні історії розповідає про свої пригоди в дитячому садку – заслухаєшся! Звичайно, непогано, коли у малюка розвинена фантазія, тільки от іноді добитися толку від нього складно. Одного разу невістці довелося поїхати до хірурга, тому що Льоша весь день скаржився на сильний біль у животі. Але коли зайшов в кабінет до суворого дядька, неприємні відчуття зникли самі по собі.
Що ж краще: вчити говорити правду чи ні?
Всі подружки кудись розбіглися
Старша онука у мене правдоруб. Їй усього 13, і зараз дуже важко пояснити дівчинці, що вона може бути неправа. Проте зовсім нещодавно Настя приїхала до мене за порадою засмучена. Виявляється, всі подруги відвернулися від неї. Причина проста і прозаїчна: моя Настя здається подружкам злий.
Настя зуміла посваритися з усіма своїми подругами
Я спробувала поговорити з онукою по душах, пояснити мотиви такого поводження ровесниць. Виявляється, говорити правду Настю навчили, а от бути тактовною – ні. Цього теж потрібно навчитися.
Пам’ятаю, свого часу я теж втратила подругу, яка була занадто прямолінійною: говорила все, що думає, як на духу – прямо в лоб. Те плаття у мене було негарне, то повела я себе в якійсь ситуації не так як потрібно було, на думку подруги, то ще що… Після чергового такого висловлювання я просто перестала з нею спілкуватися. Ну кому приємно постійно вислуховувати на свою адресу закиди? Бачачи, що Настя наступає на ті ж граблі, які в свій час стали каменем спотикання в моїй історії з подругою, я вирішила навчити онуку, в яких ситуаціях чесність необхідна, а в яких краще промовчати.
Урок перший: бути тактовною
Я пояснила їй, що якщо вона хоче підтримати близьких, привітати їх зі святом, її попросили оцінити обновку, то потрібно бути щирою. Проте не всі слова для цього підходять. Природно, що фраза: «На тобі ця блузка, як на корові сідло сидить», – нікому не сподобається. І відносини будуть зіпсовані, і обновку після таких слів надягати вже не захочеться.
Урок другий: поважайте чужі почуття
Друзі в онуки самі різні. Природно, якщо говорити їм відразу в лоб все, що думаєш, особливо не добираючи слова, це навряд чи припаде до смаку. Прямолінійністю не варто пишатися. Швидше за все, багато вважатимуть це якість елементарною невихованістю. Адже одна подруга може сприйняти Настині слова як само собою зрозуміле, а інша сильно образиться і навіть перестане розмовляти. Так і сталося: моя внучка зуміла налаштувати проти себе всіх своїх подруг.
Урок третій: знай міру
У вашому оточенні є люди, від яких віє фальшю за версту? Ненатуральні емоції, натягнута посмішка… Швидше за все, ці якості як раз почали з’являтися, коли ці люди постраждали за свою правду.
Я пояснила Насті, що не варто прикидатися, нібито тобі хтось подобається, навіть якщо це не так, і спілкуватися з ним через силу. В таких випадках взагалі краще багатозначно промовчати.
А в кінці розмови я розповіла їй, що принциповість потрібна не скрізь. Набагато ефективніше спрямувати свою енергію в мирне русло.
Тепер онука думає перед тим, як розповісти подрузі. Я вважаю це дуже цінним якістю!
Через місяць Настя відвідала мене, страшенно задоволена. Її відносини з подругами налагодилися, а спрагу приводити свої вагомі доводи вона тепер реалізує в клубі юних знавців. Дівчинка подякувала мене за те, що я допомогла їй повернути подруг і розібратися, коли потрібно бути щирою, а коли варто трохи схитрувати. Адже у дорослому житті без цього нікуди.