Наскільки сильною і всепрощаючої може бути любов? Рівно настільки, щоб бути прикладом для наслідування.
Мені хочеться поділитися історією величезної любові і відданості. Мої батьки прожили в шлюбі 14 років. За цей час з’явилися я, сестра Юля, брат Сергій.
Любити, щоб вистояти
Батько після смерті своїх батьків почав сильно пити, бити маму – сімейне життя просто розвалювалася на очах.
Через три роки мама зважилася на розлучення. Я пам’ятаю, як вона плакала, намагалася напоумити батька. До останнього билася над збереженням своєї любові, але, на жаль…
Після розлучення батько поїхав в місто свого дитинства – Новоросійськ. Довгий час про нього нічого не було відомо. Інколи ночами я чула, як мати тихенько плаче і молиться: «Господи, допоможи моєму чоловікові, врозуми його…» Тоді я не розуміла, як можна чекати чоловіка, який знущався над тобою, кинув з дітьми.
Через роки, через відстані
Мамі доводилося дуже важко, адже вона одна тягне трьох, а батько не сплачував аліменти. Через сім років він з’явився – надіслав листа, в якому просив допомогти з відновленням документів. Мама рвонула до нього! Але до її приїзду батько потрапив у лікарню з інсультом, його паралізувало.
Вона залишилася в Новоросійську. Ніколи не забуду її величезного горя, коли тато помер. Минуло два роки, але мама навіть і не думає заводити будь-які стосунки у неї на столі стоїть фотографія батька…
Випробування любов’ю
Три роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком сваримося, миримося – як всі сімейні пари. Я дуже люблю його і вірю, що ми пройдемо вогонь і воду. Тільки зараз почала розуміти маму, і дуже хочу бути схожою на неї. Вона боролася за своє щастя до кінця.