Міжнародний день недоношених дітей відзначається щорічно 17 листопада по всьому світу. У нормі вагітність триває 38-40 тижнів. Причин, народження до 38 тижня, безліч – від банальних стресів до серйозних проблем зі здоров’ям у мами і майбутньої дитини.
Міф 1: Краще народитися на сьомому місяці, ніж на восьмому
Ні, ніж раніше народжується дитина, тим вище ризики ускладнень та смертності. Народився на 35-36 тижні дитина знаходиться у відділенні з звичайними новонародженими. А діти, народжені на 33 тижні вагітності, частіше потрапляють у відділення реанімації та інтенсивної терапії або відділення патології новонароджених і недоношених дітей.
Чому виник цей міф? Є дві версії.
Перша: Передчасні пологи на сьомому місяці вагітності частіше пов’язані з акушерськими проблемами у матері. На більш пізніх термінах причиною можуть стати відхилення у розвитку плоду, і після народження дитина важче одужує.
Іноді в разі погіршення внутрішньоутробного стану дитини (найчастіше гіпоксії плода — брак кисню) акушери рекомендують раннє розродження.
Коли з кожним тижнем проблема наростає, звичайно, краще провести пологи в 7, ніж у 8 місяців. Але в цілому, більш зрілі діти – це завжди краще.
Версія друга: це пов’язано з сурфактантом — речовиною, яка виробляється клітинами легенів і допомагає їм розпрямлятися після видиху. У семимісячних дітей ця речовина вже є, але воно тимчасове. Під час 8 місяці вагітності ці клітини у дитини змінюються — виробляється вже справжній і постійний сурфактант, але його ще недостатньо. Тому раніше, якщо пологи траплялися на 7 місяці, дитина виживав. А на 8 — часто немає, так як він не міг повноцінно дихати.
Але 30 років тому був винайдений штучний сурфактант, який лікарі застосовують у терапії недоношених дітей, допомагаючи їх легким розкриватися. Тому твердження про те, що краще народитися на 7 місяці, ніж на 8, сьогодні невірно.
Міф 2: Недоношена дитина буде часто хворіти
Цей міф пояснюють тим, що у недоношених не до кінця сформована імунна система.
«Параметри функціонування імунної системи недоношеної дитини практично не відрізняються від доношених однолітків. Закономірності розвитку у них однакові.
Навіть у реанімації — за дотримання санепідрежиму персоналом — у дітей не виникає дуже важких захворювань, якщо немає внутрішньоутробного інфікування або особливих пошкоджуючих факторів. Сьогодні у багатьох відділеннях лікарі перестали боятися» залишати таких дітей без антибіотиків, і вони прекрасно ростуть і розвиваються, особливо якщо їх ще й захищає грудне молоко.
Дослідження показали, що рівень інтерферону і його можливість до руйнування вірусу у недоношених дітей такі ж, як і у звичайних однолітків.
За кордоном лікарі не відзначають більш часте розвиток вірусних захворювань у недоношених дітей. Але наші діти дійсно часто хворіють і погано ходять в дитячі садки. Постає закономірне питання — чому?
У свідомості наших сімей сидить думка про те, що дитина «слабенький», «хворий», і йому потрібен особливий охоронний режим. Його кутають, багато лікують, так як і батьки готові до цього, і лікарі бояться залишити таких дітей без лікування. В результаті ми найчастіше самі приводимо до погіршення здоров’я.
Щоб недоношена дитина став сильним і здоровим, батькам треба насамперед змінити парадигму і розуміння «охоронного» режиму. Навпаки, гартувати дитини: постійно з раннього дитинства, з першого року життя «тренувати» імунну систему. Немає таких препаратів, які б зробили це замість батьків. Тренування завжди йде через холодове складову.
Тобто дітей не можна кутати — треба, щоб вони якомога більше були максимально оголеними, і щоб їх ручки і, особливо, ніжки були прохолодними, так як ступні ніг – головне джерело імунних імпульсів.
Діти завжди повинні бути одягнені по погоді і навіть легше, ніж батьки.
Якщо дитина захворює, потрібно намагатися використовувати як можна менше препаратів і пам’ятати, що сам вірус присутній не більше трьох днів, а прояви (нежить, кашель) можуть триматися довше, але це вже небезпечно. Через день після нормалізації температури і при звичайному самопочутті дитини з ним потрібно починати гуляти: повітря – найкраще лікування. І як можна швидше — на тлі залишкових проявів — треба йти в сад. При цьому треба мати постійного ведучого лікаря і готувати дитину до дитячого колективу задовго до початку дитячого садка або школи».
Міф 3: У недоношеної дитини буде ДЦП
Недоношеність дійсно є фактором ризику розвитку неврологічних порушень — як серйозних затримок розвитку, так і менш серйозних порушень. ДЦП серед глибоконедоношених дітей з вагою менше 1500 г діагностується у 5-10%. На щастя, технології виходжування і, відповідно, прогнози недоношених дітей щороку поліпшуються.
Коментує Галина Голосна — дитячий невролог, педіатр:
«Дійсно, недоношені діти складають групу ризику щодо формування ДЦП. Але заздалегідь не можна сказати, чи буде у дитини ДЦП, навіть якщо є виражені морфологічні зміни на нейросонографії / МРТ.
Потрібно пам’ятати, що не тільки гіпоксія є причиною ураження мозку у дитини. ДЦП можуть викликати інфекційні ураження мозку, розлади системи згортання крові дитини, пошкодження головного мозку із-за травми або крововилив у мозок, вірусні та інфекційні захворювання матері і плода під час вагітності, захворювання щитовидної залози у матері, вплив хімічних речовин і шкідливих звичок під час вагітності, гемолітична хвороба новонародженого, ускладнення при вагітності і пологах.
Тому необхідно регулярно обстежувати дитину у невролога і окуліста для своєчасного виявлення порушень та їх корекції».
Міф 4: Батьки недоношеним дітям не потрібні, поки вони виходжуються
Цей міф виник в установах з «закритою» реанімацією, куди пускали батьків у чітко встановлені години, іноді — всього на 30-40 хвилин в день. Крім емоційної підтримки (при відсутності протипоказань) батьки можуть активно допомагати у виходжуванні, застосовуючи метод «Кенгуру».
Суть методу: недоношеної дитини щодня викладають на відкриту поверхню грудей мами чи тата. Для безпеки малюка фіксують пов’язкою.
Метод дозволяє знизити частоту апное у дітей, сприятливо впливає на грудне вигодовування, допомагає зміцнити зв’язок матері і дитини і впевненість батьків у власних силах.
Міф 5: Недоношені діти не відчувають біль
Дослідження показали зворотне. Вчені провели сканування головного мозку недоношених дітей в той момент, коли у них проводили забір крові. У 18 недоношених дітей тричі реєстрували мозкову активність: до, під час і після закінчення процедури. Міф про нечутливості новонароджених і недоношених дітей до болю — це подання минулої епохи.
Марина Нароган — провідний науковий співробітник відділення патології новонароджених і недоношених дітей Національного медичного дослідницького центру акушерства, гінекології та перинатології ім. академіка в. І. Кулакова, професор кафедри неонатології Першого МГМУ ім. І. М. Сеченова:
«Сучасні дослідження показують, що недоношені діти мають підвищену чутливість до болю. Тому лікарям рекомендують створювати особливі умови для виходжування недоношених з мінімізацією подразників, обмеженням больових процедур і застосуванням заспокійливих і знеболюючих методів».
Дарина Крючко — заступник директора з наукової роботи ФГАУ «НМИЦ здоров’я дітей» Моз РФ, лікар-неонатолог:
«Новонароджений не в змозі пояснити, наскільки йому боляче. Складно повірити, але до 80-х років минулого століття хірургічні операції у новонароджених проводилися майже без знеболення. Лікарі не знали, наскільки глибоко новонароджені чутливі до болю і наскільки безпечні для них знеболюючі препарати.
Зараз доведено, що недоношені навіть більш чутливі до болю і будь-якої іншої сенсорної стимуляції, ніж доношені діти.
Дослідження хорошої якості показали, що багаторазові епізоди болю, які переживає дитина з гестаційним віком менше 32 тижнів у реанімації, можуть призвести навіть до змін у розвитку структури і функції головного мозку, нейропсихическом розвитку, програмуванні стрес-систем і порушення сприйняття болю в подальшому.
Для оцінки болю у новонароджених використовують спеціальні шкали, які враховують декілька параметрів. Є спеціальна шкала і для недоношених дітей, у якій враховується гримаса, частота серцевих скорочень, насичення крові киснем і т. д.
Знизити сприйняття болю і підсилити дію знеболюючих препаратів можуть нефармакологічні методики: смоктання 20-30% розчину глюкози, грудне молоко і особливо прикладання до грудей, контакт шкіра до шкіри, спеціальне укладання дитини, смоктання пустушки».
Міф 6: Недоношені діти народжуються тільки у людей з шкідливими звичками
Це не так! Згідно з опитуваннями, переважна більшість мам недоношених дітей не курили під час вагітності, не вживали алкоголь і наркотики.
І все ж з шкідливими звичками краще розлучитися ще до вагітності, так як вони дійсно можуть негативно вплинути на майбутнього малюка і в деяких випадках – спровокувати викидень або передчасні пологи.
Міф 7: Недоношеним дітям не потрібно грудне молоко
Материнське молоко – унікальний продукт. Воно містить усі необхідні новонародженому поживні речовини в легко засвоюваній формі і антитіла, що захищають від інфекцій.
Можливо, на початковому етапі недоношеній дитині знадобиться зондове або внутрішньовенне харчування. Однак поступово малюка переведуть на грудне вигодовування. Тому мамі важливо зберегти лактацію та як можна раніше почати зціджування після пологів.
При годуванні недоношених дітей можуть виникати труднощі: наприклад, до 34-го тижня гестації у малюка знижені або відсутні рефлекси смоктання і ковтання. Тому вибір способу годування залежить від тяжкості стану дитини, маси тіла при народженні та терміну гестації.
Коментує Поліна Ликова, лікар-спеціаліст з лактації:
«Ключовий момент після передчасних пологів: мамі необхідно якомога раніше почати зціджування. Не тоді, коли дадуть роддомовский молоковідсмоктувач чи принесуть з дому, не на наступний день після пологів, щоб відпочити, а відразу, як тільки з’являється можливість. Дуже важлива регулярність сцеживаний. І вдень, і вночі, кожні 3 години – не рідше.
У реанімації часто використовують зонди для підтримки дихання і харчування недоношених дітей. Ці трубочки дратують слизову, притупляючи потім безумовні рефлекси – пошуковий і смоктальний. Не треба лякатися, якщо малюк не зможе відразу смоктати груди в повну силу.
Якщо не виходить годувати грудьми, варто спробувати годування в накладці. Один із перехідних етапів до смоктанню грудей — смоктання через цей силіконовий предмет. При використанні такого пристосування необхідний контроль ваги дитини і зціджування грудей 2-3 рази на добу. Це пов’язано з тим, що в накладці груди може недоотримувати необхідної стимуляції».
Міф 8: Якщо у тебе народилася недоношена дитина, то і всі наступні вагітності будуть з проблемами
Зовсім не обов’язково! Ризик передчасних пологів дійсно є, але починаючи з етапу підготовки до вагітності лікарі роблять все можливе, щоб допомогти мамі виносити малюка до безпечного терміну. Наприклад, Жанна Аверіна свого першого сина народила на терміні 26 тижнів, а двох наступних — на 41 і 43 тижні вагітності.
Старший Максимко при народженні важив 986 грамів, і лікарі не давали позитивних прогнозів. Але малюк вижив і став активно набирати вагу. Незабаром Жанна з чоловіком зважилися на другу дитину: «На другого малюка ми зважилися, коли нашому торопыжке було 1 рік і 9 місяців. Мене тягали за генетикам, в 25 тижнів на УЗД знайшли кісти в голові і пиелоэктазию. Але на наступному УЗД це не підтвердилося. Лікарі робили прогнози, що цей син теж народиться недоношеним. Але народила я тільки у 41 тиждень.
Третій синочок у нас вийшов абсолютно випадково. Ми навіть не очікували (т. к. після других пологів мене три рази чистили і пошкодили стінки матки). Народила в 42 тижні і три дні. На шосту добу нас зустрічали два братика.
Зараз старшому сину три роки, нас зняли з обліку всіх лікарів. Лікарі не сказали, чому перші пологи були передчасними. Може, вплинули півдоби трясіння в поїзді — це мої припущення. Коли мене привезли в пологовий будинок, тиск було 190/60», — розповідає Жанна Аверіна.
Міф 9: Недоношені діти залишаються важкими інвалідами на все життя
ДЦП серед глибоконедоношених дітей з вагою менше 1500 грамів діагностується у 5-10%. Можливі хронічні захворювання легень, серйозні проблеми із зором. Але 80% дітей, народжених раніше строку, йдуть в школу разом зі своїми однолітками. Звичайно, ніхто з лікарів не дасть гарантії, що недоношений малюк точно буде здоровим. Але такі гарантії не дають і на дітей, народжених в строк.
Міф 10: Недоношених дітей в перші місяці життя не можна перевозити в автокріслі
Поза дитини в автокріслі фізіологічна і не небезпечна для дітей раннього віку. Однак якщо у дитини порушено дихання, трапляються апное, тривалі поїздки в автокріслі можуть бути небезпечні у перші місяці життя. У такому випадку дитину доведеться перевозити в автолюльці в положенні на спині. Перевозити дитину в машині без автокрісла або автолюльки навіть з пологового будинку не можна!
Ганна Левадна — педіатр, неонатолог:
«Оптимально ще в стаціонарі відстежити дихання дитини протягом 90 хвилин на предмет порушень або появи апное у тому автокріслі, в якому планується перевозити дитину. Якщо дихання дитини в автокріслі в напівзігнутому положенні порушується, дитину доведеться перевозити в автолюльці (не на руках ні в якому разі!) в положенні на спині.
Безпека перевезення дитини в колисці нижче, ніж в автокріслі, але за рахунок горизонтального положення дитини в колисці, не порушується дихання — це важливо для дітей з респіраторними порушеннями. Але перевозити дитину в машині без автокрісла або автолюльки навіть з пологового будинку не можна — це небезпечно і незаконно».