На правах реклами
Сучасні жінки, що йдуть в ногу з часом все частіше планують поява первістка після 30 років. За даними статистики, за останні 20 років кількість жінок, які народили першу дитину в цьому віці, зросла втричі. Це пов’язано з тим, що все більше пар прагнуть спочатку «встати на ноги», зробити кар’єру, обзавестися окремим житлом. І тільки після цього вирішуються на поява в родині малюка. Така тенденція характерна не тільки для Росії.
На думку психологів, народження дитини в більш зрілому віці сприятливішими, ніж у молодості. Як правило, в парі, де батьки старше 30, до появи первістка готуються заздалегідь, і дитина з’являється на світ бажаним. Крім того, саме до 30 років з’являється життєвий досвід, мудрість, психологічна зрілість. Всі ці якості дозволяють спокійно ставиться до свого стану, приймати обдумані рішення. Психологічний комфорт дитині в такій сім’ї забезпечений.
Медичні аспекти пізньої вагітності і пологів також за останні роки стали кращою.
Раніше існувала думка, що із збільшенням віку прямо пропорційно зростає кількість можливих ускладнень як вагітності, так і пологів. Однак в останні роки така точка зору була спростована більшістю проведених досліджень. Частота зустрічальності такої патології вагітності як фетоплацентарна недостатність (і як наслідок, внутрішньоутробна гіпоксія та затримка росту плода), а також нефропатія вагітних зустрічається серед жінок старше 30 років з такою ж частотою, як і серед вагітних більш молодшого віку. Більш того, пацієнтки після 30 років, як правило, більш дисципліновані і відповідальні, краще виконують рекомендації лікаря. Це сприяє профілактиці та своєчасному лікуванню виникаючих ускладнень вагітності.
Широко відомо, що частота розвитку захворювань внутрішніх органів, таких як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння, метаболічний синдром, після 30 років, на жаль, збільшується. Однак рівень розвитку сучасної медицини дозволяє своєчасно діагностувати і лікувати такі стани на етапі підготовки до вагітності і під час її. Необхідною умовою такої ситуації є ретельне спостереження за перебігом вагітності, станом внутрішніх органів. При необхідності лікар призначає лікування (медикаментозне, так і немедикаментозне), яке не чинить негативного впливу на стан малюка, і при цьому сприяє нормалізації функції органів майбутньої мами.
У жінок у віці 35 років і старше значно збільшується ризик народження дітей з генетичною патологією (наприклад, синдром Дауна, синдром Едвардса, синдром Патау тощо). Однак на сучасному етапі розвитку медичної генетики більшість таких захворювань можна діагностувати ще на ранніх термінах вагітності. Вже в 11 – 12 тижнів вагітності при ультразвуковому дослідженні можна говорити про деяких вадах розвитку і виявити зміни, які можуть свідчити про наявність хромосомної патології плода. Так, наявність потовщення комірцевої зони у плода в 11 – 12 тижнів вагітності у більшості випадків дозволяє виявити синдром Дауна. Друге ультразвукове дослідження проводиться в 20-22 тижні вагітності. У ці терміни можливо визначення анатомії всіх органів плоду, виявити відхилення у розвитку. Ще одним важливим методом діагностики генетичних захворювань є біохімічні маркери хромосомної патології. Вони визначаються в крові майбутньої мами в 11-12 тижнів і у 16-20 тижнів вагітності. У 1 триместрі дивляться концентрацію в крові протеїну, пов’язаного з вагітністю, і хоріонічного гонадотропіну, у другому триместрі – комбінацію альфафетопротеина і хоріонічного гонадотропіну. Щоб упевнитися в правильності підозр застосовуються так звані інвазивні методи діагностики. Це біопсія хоріона (отримання клітин з майбутньої плаценти), яка проводиться 8 – 12 тижнів вагітності, амніоцентез (аспірація навколоплідних вод у 16-24 тижні), кордоцентез – пункція пуповини плода (виконується в 22-25 тижнів вагітності). Ці методики дозволяють точно визначити хромосомний набір майбутньої дитини і з упевненістю говорити про наявність або відсутність у нього генетичних захворювань. Всі дослідження проводяться під контролем УЗД, що дозволяє звести ступінь ускладнень до мінімуму.
Раніше вважалося, що перші пологи у віці старше 30 років є показанням до кесаревого розтину. Зараз така позиція безнадійно застаріла. Більшість жінок зрілого віку народжують самостійно. Звичайно, слід пам’ятати, що у пацієнток цієї вікової категорії дещо частіше, ніж у загальній популяції зустрічаються такі ускладнення пологів як розвиток слабкості пологової діяльності, гострої гіпоксії плода. При виникненні таких ситуацій лікар, провідний пологи, може прийняти рішення про екстреної операції. Але шанс народити самостійно є практично у всіх жінок, які народжують первістка після 30 років.
Для благополучного перебігу вагітності і пологів важливо більш ретельно, ніж молодим мамам, стежити за станом свого здоров’я, ретельно виконувати всі рекомендації лікаря. Бажано також, щоб вагітність і пологи вів один лікар, який детально знає всі особливості перебігу вагітності і може заздалегідь передбачити можливі ускладнення пологів і своєчасно попереджати їх.
