Завзятому мандрівникові прямо з Штутгарта слід відправитися в прекрасне містечко Людвігсбург. Він знаходиться всього в 15 кілометрах, і дістатися до нього можна на електричці за 25 хвилин. На огляд палацу в стилі бароко Людвігсбург, мисливського замку Фаворит, розкішного парку і саду казок може піти цілий день, але повірте, це часом не буде втрачено даремно.
У невеликому затишному містечку Людвігсбург проживає майже 88 тисяч осіб. В цьому році мені довелося побувати в ньому в п’ятий раз. Тому місцеві визначні пам’ятки – парки незвичайної краси і старовинні замки – мені добре знайомі.
Від залізничного вокзалу до мисливського замку найкраще прогулятися пішки, оскільки архітектура житлових і адміністративних будівель Людвігсбурга досить незвичайна і приваблива. Тут є, на що подивитися, і що сфотографувати.
Палац Людвігсбург
Історія палацу почалася в 1704 році, коли 27-річний герцог Еберхард Людвіг фон Вюртемберг задумав будівництво мисливського замку. Тоді молодий монарх навіть не припускав, що на цьому місці з’явиться найбільший в Німеччині палац у стилі бароко, з розкішними залами і галереями.
Спочатку палац був літньою резиденцією герцогів Вюртембергских. Але з часом, розростаючись до масштабів цілого комплексу, став візитною карткою всієї держави. Оскільки герцог вирішив влаштуватися тут остаточно було віддано наказ звести навколо замкового комплексу місто Людвігсбург.
Перед палацом розкинувся розкішний парк
Завдяки пишності архітектури і розкішного оздоблення палац Людвігсбург називають «Швабським Версалем». І це не дивно. Перед палацом розкинувся розкішний водойма з кількома фонтанами, оточений цілою плантацією садових квітів, нагадує строкатий килим.
Сьогодні в 452 приміщеннях Людвигсбургской резиденції розташовується кілька музеїв – музей кераміки та порцеляни, музей моди, театр-музей і багато інших.
Пройшовши через турнікет, туристи потрапляють в величезний, вимощений бруківкою квадратний двір з великим фігурним фонтаном, шпиль якого вінчає скульптура орла. Навколишні внутрішній дворик будівлі колись при палаці виконували функцію різних адміністративних установ.
Внутрішній дворик замку
В одному з них розміщувалася королевська кухня, в іншому – стайня, в третьому – придворний театр, четвертий виконував функцію готелю для іменитих гостей, які прибули на бал або полювання, а в п’ятому тримали величезну псарню.
Огляд замку проводять екскурсоводи, які розмовляють на різних мовах, у тому числі і російською. Гіди працюють дуже професійно, іноді використовуючи в ході свого оповідання рольові ігри, якщо цього бажають відвідувачі.
В першу чергу туристів приводять в бальний зал для королівських прийомів. Висота цього приміщення досягає п’яти метрів. На розписаному фресками стелі красується величезна бронзова люстра з тисячами кришталевих підвісок. Колись замість ламп в ній палахкотіли сотні свічок.
Бальна залу палацу Людвігсбург
Зал для прийомів абсолютно порожній, лише вздовж стін розставлені стільці і лавки, на яких в ті давні часи відпочивали імениті власники замку і їх гості.
Будівля замку розділене на дві частини: покої короля і королеви. Тут на огляд всіх бажаючих представлені королівські кімнати з ліжками під балдахіном, робочі кабінети з древніми, інкрустованими золотом і сріблом секретерами, зали для ділових прийомів.
Королевська опочивальня просто розкішна!
Гардеробні короля і королеви займали в замку величезні площі, а ось прислуга тулилася в напівтемній комірчині під назвою «людська». Знайомству з умовами побуту обслуговуючого персоналу в музеї також відведено чимало часу.
Картинна галерея довжиною близько 100 метрів представлена портретами кількох поколінь монарших осіб та їх родичів, які колись правили цими землями. Величезні полотна розташовуються на стінах між вікнами. Тут же з потоку звисають масивні кришталеві люстри того часу.
Прогулюючись з цього залу, відчуваєш на собі важкі погляди монархів
Галерея призводить відвідувача в придворний театр. Це приміщення має дійсно художню цінність, оскільки все в ньому: і сцена, і балкони в кілька рівнів виконані з дорогих порід дерева.
Звичайно, у театрі проводилися реставраційні роботи, але основні елементи інтер’єру з дерева збереглися в первозданному вигляді, оскільки мисливський замок уцілів при бомбардуваннях в кінці Другої світової війни. Екскурсоводи стверджують, що всі експонати в ньому – свідки минулих днів, які пам’ятають багатьох представників королівської династії. Ех, якби речі могли говорити!..
Внутрішнє оздоблення театру справляє незабутнє враження на відвідувачів
В обідній залі, де королі скуштувати трапезу, є цікавий експонат. Це величезна чавунна піч овальної форми, нагорі якої розташоване кругле плато діаметром два метри. Екскурсоводи постійно задають гостям замку каверзні питання: для чого піч вінчає така величезна «сковорода»?
Як правило, туристи губляться в здогадах і дають неймовірні відповіді, дуже далекі від істини: для просушування фартухів прислуги або королівських сюртуков, облитих соусом або вином під час трапези.
На жаль, все значно простіше. Кухня з її неприємними запахами і парами перебувала на пристойному видаленні від палацової їдальні. Багато гарячі закуски, які доставляли в замок залізної посуді, по дорозі холоднішими і вимагали додаткового підігріву. Щоб не розгнівати монархів, всі страви по прибутті розігрівали на цій просторій «сковороді».
Королівський фарфор – завжди королівський фарфор!
У сучасному замковому комплексі сьогодні є кілька ресторанчиків і сувенірних магазинів, де продають імітації скляного і порцелянового посуду минулих століть.
Сад казок
Оглянувши бароковий палац вздовж і впоперек, варто відвідати дивовижний сад казок. Це місце являє інтерес для будь-якого туриста, але тим, хто добре знайомий з творчістю німецький письменників, зустріч з казковими персонажами буде сповнене приємних несподіванок. У парку багато засклених павільйонів, де великі механічні герої демонструють найбільш відомі фрагменти казок.
Від палацу до парку казок веде довга, широка платанова алея. З двох сторін, на зелених газонах, пломеніють яскраві жовті і червоні квіти. Вузенька стежка, що йде від алеї вправо, призведе відвідувачів в оранжерею, де зібрані унікальні сорти кактусів, що ростуть біля кам’янистого струмка.
Навколо скляної споруди туристи можуть помилуватися великими яскравими клумбами, выстриженными у формі півня, козлика або їжачка і маленькими деревцями, які ростуть в переносних діжках солідних розмірів.
Побувавши тут, можна сміливо рухатися далі. Попереду ще багато цікавого. Платанова алея впирається у великий ставок, у центрі якого б’є фонтан. В озерці водяться золоті рибки, вгодовані й вічно голодні карпи, качки.
Риби та птахи постійно чекають від відвідувачів корми
А вже годувати пернатих друзів люблять і діти, і дорослі. Туристи часто і подовгу знімають на відео водні баталії між мешканцями ставка за шматочок хліба або чіпси.
Трохи віддалік від ставка – невелика карусель. Всі конячки в ній імітують справжніх королівських скакунів. Відчути себе в ролі наїзника вирішуються в основному підлітки або молоді відвідувачі парку. Маленьких дітей на пластмасових коней просто не допускають, а людям похилого віку, на них важко забиратися. Але враження після кружляння на цій каруселі залишаються чудові.
Минувши невеликий ботанічний сад, ви, нарешті, потрапите в парк казок, який зустріне вас хитромудрим лабіринтом з зеленого куща.
У центрі розташований фонтан з царівною-жабою. Фокус цього атракціону в тому, що «зелена красуня» в золотій короні час від часу «випльовує» на гостей цівки води. Місцеві діти обожнюють розважатися біля плюється жаби в жарку погоду.
У жаби-квакушки немає відбою від відвідувачів
Перший павільйон в парку – це казка про чарівний горщику, який після заклинання господаря мимовільно починає варити солодку кашу. Від нього дорога, звиваючись, як змія, поведе гостей парку вниз.
Декількома рівнями нижче відвідувачі побачать «мовця» дракона. У його надрах встановлено потужне пристрій, що записує голоси людей, які розмовляють біля кам’яної рептилії. Багатьом дуже подобається ця велетенська іграшка. Як-то раз я бачив біля неї натовп японців, які співали на своїй мові нашу «Катюшу», а потім прослуховували отриману фонограму.
Дітям дуже подобається грати біля мовця дракона
Павільйон з казкою «Бременські музиканти» можна дізнатися відразу. От тільки серед відомих скульптур головних героїв: віслюка, кота, пса і півня немає Трубадура і чотирьох лісових розбійників з отаманшею. Їх придумали радянські мультиплікатори, а в оригіналі казки цих персонажів не існувало.
Ліжко в лісовому будиночку, де проживала бабуся, до якої поспішала Червона Шапочка Шарля Перро, в парку казок облюбувала лялька величезного сірого вовка в чепчику і в старомодному пенсне на носі. Біля ліжка стоїть лялечка дуже симпатичною дівчатка в скромному платтячко з фартухом, на її білявій голівці – червона шапочка.
Саме таким я і уявляв собі цього вовка
Всього в парку казок близько двадцяти павільйонів. Біля них ніколи не буває порожньо. Дорослі люди різних національностей і віку з захопленням і радістю, зовсім як діти, роздивляються анімовані фігури героїв улюблених з дитинства казок.
Казкове диво закінчується біля атракціону з човнами. Вони, рухомі могутнім електроприводом, пливуть по вузькому каналу, що проходить через печеру. В ній дорослі і діти зустрічаються з різними чудовиськами з німецьких казок, яких не побачили в барвистих павільйонах.
За брамою парку відкривається величезна зелена галявина з красивою плантацією троянд. Через неї по алеї, можна швидко і безперешкодно дійти до та мисливського замку Фаворит і прилеглого до нього парку.
Замок і парк Фаворит
Мисливський замок Фаворит розташований на невисокому горбі на північ від головного палацу-резиденції і оточений великим парком з придатними для полювання угіддями. Черговий монарх Фрідріх I перетворив парк в звіринець, в якому для полювання і інших розваг містили кабанів, оленів і сарн. Зараз в тіні вікових кленів, каштанів і лип також мирно живуть стада красенів оленів і ланей.
Територія заповідника обнесена високим сітчастим парканом, що не дозволяє тутешнім мешканцям випадково вискочити на проїжджу частину швидкісній магістралі.
Тварини не бояться людини і дуже до нього доброзичливі. Тут їх ніхто не ображає, не труїть мисливськими собаками і не влаштовує кривавих боєнь, як це відбувалося в далекі часи.
У дуже спекотну погоду олені і козулі зазвичай ховаються в лісі, а в прохолодні дні великими стадами підходять до центральної алеї, де туристи обов’язково нагодують тварин хлібом або яким-небудь іншим ласощами.
Живність у парку абсолютно ручна
У тіні крислатих крон лип і кленів встановлені масивні і зручні лавки, де люди, що люблять тишу, тварин і природу, можуть годинами проводити свій вільний час у роздумах або за написанням художніх етюдів.
Пам’ятки замку Людвігсбург так і самого містечка не залишать байдужим ні одного приїжджого туриста. У ці дивовижні місця хочеться повертатися знову і знову. До речі, я тут вже 5-й раз!
На цьому моє захоплюючу подорож по землі Баден-Вюртемберг не закінчується. Мій черговий розповідь піде про прісноводної перлині –Боденському озері.
Продовження слідує…