Діти виросли і щасливі у своїх сім’ях, а ось ваші відносини з чоловіком залишають бажати кращого? Швидше за все, вашу подружню пару «накрив» синдром спорожнілого сімейного гнізда.
Офіційна статистика свідчить: близько третини укладаються в Росії шлюбів розриваються. Найчастіше на розлучення подають пари, які перебувають у шлюбі від 3 до 6 років і мають дітей. Не менш часто розпадаються сім’ї, які змогли виростити дітей, пережили не один сімейний криза, були разом і в горі, і в радості, але не впоралися з синдромом спорожнілого гнізда.
Що відбувається, коли виростають діти
З народженням дитини усталений уклад життя пари перетерплює значні зміни. Маленький член сім’ї стає об’єктом загальної уваги, турботи і любові. Найчастіше сімейний уклад оновленої осередку суспільства довгі роки будується навколо дитини, а інтереси, бажання тата і мами відходять на другий план.
Однак, як казав Шекспір, ніщо не вічне під місяцем. Проходять роки, діти виростають, а батьки змушені відпустити своїх вже дорослих хлопчиків і дівчаток у вільне плавання і навчитися жити самостійно.
Синдром спорожнілого гнізда – цим терміном психологи описують стан батьків, діти яких виросли і почали будувати самостійне життя окремо.
Найважче переживають цей стан пари, сенс життя яких становили діти. Відокремлення дітей нелегко дається і матерям-одиначкам, які виховували дитину самостійно.
Найбільш типовими ознаками синдрому спорожнілого гнізда є:
- відчуття порожнечі і безглуздості життя,
- тваринний страх за життя і долю дітей,
- боязнь залишитися без уваги дітей,
- натягнутість відносин з чоловіком.
Дозвольте дітям вчитися на своїх помилках
Головне завдання батька і матері – підготувати своїх дітей до дорослого життя і… вчасно відпустити їх. Звичайно, можна знайти тисячу виправдань своїм бажанням бути завжди поряд з дитиною: «тільки я збережу його від усіх життєвих випробувань», «він же такий безпорадний», «без мене він помре з голоду». Але, як говорив відомий педагог Януш Корчак, «…в страху, як би смерть не відібрала у нас дитину, ми відбираємо дитини в життя; оберігаючи від смерті, ми не даємо йому жити».
Мої батьки, виростили трьох дітей і вже відпустили їх у вільне плавання, часто повторюють: «Ми вас виховували так, щоб ви з будь-якою життєвою ситуацією могли впоратися самостійно». І у них це вийшло. З ранніх років я і мої молодші брат і сестра вчилися не тільки обслуговувати себе в побуті, але і брати відповідальність за (не)скоєні вчинки і (не)сказані слова. Ми вчилися на своїх помилках, набивали гулі, але при цьому батьки завжди були поруч і знали про всі наші пригоди, досягнення, перемоги. І зараз знають. Звичка розмовляти кожен день і ділитися новинами, а то й просто вести безпредметні розмови, просто для того щоб чути рідний голос, допомагає нам бути ближче і цінувати справжнє.
Як жити далі?
Для тих, хто «діагностував» у себе або свого чоловіка ознаки синдрому спорожнілого гнізда, нагадуємо: життя після від’їзду дітей не тільки продовжується, але й може придбати більш яскраві фарби.
Будьте життєрадісними і активними!
У вас з’явилося багато вільного часу? Відмінно! Тепер для вас є все те, що ви не дозволяли собі, поки діти були маленькими. Наприклад,
• можна відправитися в сплав на байдарках по бурхливій річці,
• стати активним членом клубу любителів бардівської пісні,
• почати співати в хорі,
• займатися східними танцями і благодійністю,
• можна розширити коло знайомих,
• вивчати живопис або фотографію і навіть вступити в університет!
Так і улюбленій роботі ви легко можете присвячувати більше часу.
Що стосується відносин з другою половинкою, то тут теж все у ваших руках.
Насправді, відокремлення дітей від батьківської родини – справжня перевірка на міцність відносин між подружжям. Якщо ви і раніше зі своїм чоловіком були разом тільки «заради дітей», то тепер кожен з вас без докорів сумління може почати життя з чистого аркуша.
Якщо ж відносини з вашою другою половинкою для вас, як і раніше багато значать, але відокремлення дітей не пройшло для вашої пари безслідно, не варто рубати з плеча і приймати поспішні рішення. При обопільному бажанні й певній роботі пари з 20-річним стажем сімейного життя зберігають не тільки шанобливе ставлення один до одного, але і палкість почуттів.
Цінуйте свою другу половинку
Період, коли діти вилетіли з гнізда, але ще не встигли навантажити вас турботами про онуків, може стати другим медовим місяцем для вашої пари. І тут мова йде не лише про духовне, а й про фізичної близькості.
За даними вчених із Чиказького університету, більшість людей за сорок продовжують займатися сексом; 38% жінок і 44% чоловіків вступають у сексуальний контакт більше одного разу в тиждень.
Ви так багато років разом, що бажання і почуття один одного чудово розумієте без слів. Та й тепер, коли ви стали повноправними господарями свого житла, вам немає потреби ховатися і знаходити час, щоб побути один з одним наодинці.
Духовна близькість, загальні інтереси дозволять вам відкрити один одного з новою, поки ще невідомої, сторони і закохатися заново. Життя триває!