Як відпустити дитину у доросле життя

Багато мами не поспішають відпускати своїх кровиночек у доросле життя, мало не до 30 років вважаючи їх маленькими і несамостійними. Чи виправдане таке батьківське поведінка? І чим це може закінчитися?

Зазвичай батьки набагато суворіше в такого роду питаннях. Вони вважають, що чим раніше пташеня вилетить з батьківського гнізда, тим краще для всіх. Матері ж не поспішають відпускати своїх нащадків далеко від себе, переживають за дітей завжди, аж до самої пенсії.

Якщо син або дочка давно досягли повноліття, закінчили вуз, але все ще живуть з батьками, не роблячи по дому нічого, і при цьому примудряються клянчити гроші, чи це нормально? Чи є вік, в якому дорослих дітей просто необхідно відправити в самостійне плавання, хочуть вони того чи ні?

5 ознак, які говорять про те, що синові або дочці пора жити окремо

Перед вами 10 пунктів. Прочитайте їх уважно. Якщо хоча б 5 з них відповідають дійсності, отже, вашого дорослої дитини пора виселяти.

Навряд чи ви хочете знати, що ваша дитина веде безладне статеве життя

Ви робите прибирання в будинку в гордій самоті, включаючи кімнату нащадка. А він навіть і не думає запропонувати вам свою допомогу.

Пора навчання закінчилася, син (або дочка) заробляє гроші самостійно, але жодного разу не запропонував вам придбати додому продуктів або оплатити комунальні витрати.

Ви готуєте на всю родину, включаючи спадкоємця. Він про своє харчування не дбає.

В домі часто бувають гості: друзі нащадка. В їх компанії ви охоче проводите час разом.

Син або дочка працюють весь день. Ви турбуєтеся, чи добре вони справляються зі своїми обов’язками.

Гроші почали ставати частою причиною розбіжностей з чоловіком. Їх начебто вистачає, але благовірного дратує, що ви досі спонсоруєте дрібні витрати нащадка.

Дочка часто бере ваші речі без дозволу і з задоволенням носить їх. Ви не перешкоджаєте такого стану речей.

Дорослий дитина приводить додому на ніч пасію, і вони закриваються в його кімнаті. Знайомство з батьками в програму «заходи» не входить. Через тиждень або місяць пасія змінюється.

Коли ви приходите додому, то поглинені тільки однією думкою: коли додому повернеться ваше чадо. Момент, коли відкривається вхідні двері, – кращий за день.

Якщо задуматися, то вас лякає тільки те, що в один прекрасний момент дорослий син або дочка розповість, що збирається переїжджати і жити окремо.

Пора чи не пора?

В одній сім’ї дитина йде з дому в 18 років, а в іншій тільки після 30. Чи це Нормально? Все індивідуально. У нашій країні молоді часто важко обзавестися власним житлом, тому дорослі сини і дочки змушені жити на батьківській території до тієї пори, поки не обзаведуться сім’єю. Така це вимушений захід? Може бути, вам подобається, що доросла дитина завжди поруч, під наглядом?

Не дарма кажуть, що кращі відносини з батьками – на відстані

Найчастіше дорослим дітям зручно жити разом з батьками: не потрібно особливо витрачатися і перейматися побутовими проблемами. Спробуйте трохи ускладнити життя нащадкам: поставити їм в обов’язки прибирання, покупку продуктів та їх приготування, оплату комунальних платежів. Не чекайте, що вийде все і відразу. Деяких дітей потрібно вчити самостійності. Багато з них не потребують фінансової підтримки, але завжди раді психологічної допомоги.

Правила спільного проживання

Починати вибудовувати відносини з дорослим сином або дочкою потрібно ще їх студентстві. Обговоріть, які у нащадка плани на майбутнє. Якщо ви оплачуєте навчання, то має право наполягати на виконанні певних домашніх обов’язків. До речі, до цього часу вони у дорослої дитини вже повинні з’явитися. Адже ви не збираєте досі по всіх кутках його брудний одяг? Сніданок і вечеря нащадок теж в змозі приготувати собі сам. А прибирання кімнати – взагалі святий обов’язок її постійного жителя.

Коли нащадок зайнятий пошуком себе і не має певних планів, подумайте добре, чи готові ви фінансувати такий стан речей.

Поясніть сина (або дочки), що він вже дорослий. А будинок, в якому він живе, – батьківський. Тому доведеться дотримуватися певні правила, встановлені батьком і матір’ю, включаючи і ночівлі постійних дівчат, або хлопців. Якщо ви не готові до такого стану речей, запропонуйте парі жити окремо.

Якщо дорослий дитина заробляє на хліб самостійно, але все ще живе з вами, ви вправі розраховувати на його внесок в оплату частини комунальних послуг та витрат на їжу. Природно, сума повинна бути розумною: четверта або п’ята частина всієї зарплати. Справа не в тому, що батькам шкода грошей. Важливо дати дитині зрозуміти, що в дорослому житті у всіх є свої обов’язки, які необхідно виконувати. Допоможіть розібратися у фінансових питаннях, розкажіть, як саме потрібно шукати роботу, але не робіть все самі за сина чи доньку.

Не бійтеся обговорювати витрати всією родиною!

Всі розмови з дорослою дитиною поводьтеся спокійно, спілкуйтеся з ним на рівних. Тільки так можна навчити дитину самостійності. Адже відповідальність за його вчинки більше не буде лежати на ваших плечах.

Рано чи пізно дорослий син (або дочка) захоче від вас відокремитися. Не утримуйте його. Гіперопіка в цьому випадку може послужити вам погану службу. Ви ж хочете, щоб ваше чадо було щасливо? Так не тримайте його поруч з усіх сил, інакше він і залишиться при вас, не зумівши побудувати власне життя.