Дитячі садки світу: Великобританія і Ірландія

Дитячі садки світу: Великобританія і Ірландія

Дитячі садки – болюча тема для російських батьків, у яких до них багато претензій. Ось тільки частина з них: у муніципальні сади не потрапити, групи перевантажені, виховательки грубі, неласкаві, діти постійно хворіють, якість харчування в саду сумнівне, приватних садів мало і вони неймовірно дороги et cetera. А давайте подивимося, як все це влаштовано в інших країнах.

Зробити це нескладно завдяки ЖЖ – у своїх блогах багато живуть нині закордоном наші колишні співвітчизниці докладно розповідають про повсякденне життя своїх дітей, в тому числі і про відвідуваних ними дитячих садках. Почнемо, мабуть, з Великобританії та Ірландії.

Так вийшло, що дві мої подруги років десять тому виїхали жити в Лондон. За цей час у них народилися діти і їм довелося вникнути в місцеві «детоводческие» реалії.
Полягають вони ось у чому: віддати дитину в дитячий сад, або, скоріше, ясла, тут можна починаючи з трьох місяців, коли закінчується оплачувану декретну відпустку, і це вважається нормальним, тобто ніякого громадського осуду по відношенню до «матері-ехидне» не буде. За законом, жінка має право ще місяць побути вдома з малям за свій рахунок із збереженням за нею її робочого місця, а далі вже все залежить від роботодавця. Так, одна з моїх подруг, Іра, щоб не втратити робоче місце, віддала свого сина Макса в ясла у віці шести місяців.

Після того, як дитині виповниться 3 роки, він має право на безкоштовне відвідування садка протягом 15 годин в тиждень, оплачуваних державою. Тобто його можуть взяти в окрему групу на 3 години в день. Власне, в 3 роки садок і закінчується, тому що в 4 роки починається так званий reception – обов’язковий для відвідування підготовчий клас до школи. Reception безкоштовний і діти там перебувають з 9.00 до 15.00. В 5 років маленькі британці відправляються в школу.

Всі ясла-садки в Англії платні і навіть дуже платні. Так, садок, в який водить свою трирічну доньку Алісу моя подруга Наташа, коштує 850 фунтів на місяць у разі перебування дитини з 10.00 до 16.00 і 960 фунтів на місяць у випадку так званого long day – з 9.00 до 18.00 і це, за її словами, ще не найдорожчий сад в районі.

Але подивимося, як, власне, там все влаштовано. Одне з головних відмінностей місцевих садочків від російських – відсутність офіційного «тихої години». Тут вважається, що, починаючи з трьох років, діти в денному сні не потребують зовсім. Тому в англійських садках практикується сон на вимогу: маленьких укладають, коли бачать, що вони хочуть спати, а «старші», якими вважаються діти після двох років, якщо захочуть, можуть відпочити на кинутих на підлогу в ігровій кімнаті матах, прикрившись пледами. При цьому переодягання в піжами не передбачено. Ліжечка ж є тільки для малюків.

До двох-двох з половиною, а то і до трьох років діти, як правило, в памперсах (тут не квапляться привчати до горщика), які треба приносити з собою. Змінюють їх нечасто, в середньому два рази за день.

В середньому в групах буває від 8 до 15 дітей. Число виховательок коливається в залежності від віку підопічних. У групах, де діти до півтора-двох років, припадає по одному дорослому на двох-трьох дітей. З трьох років – по одному дорослому на 5-8 дітей. На відсутність занять з дітьми в садочку, за словами подруг, гріх скаржитися. Діти малюють, ліплять, у тому числі з глини, роблять всілякі вироби, їх водять на екскурсії і так далі.

Що стосується харчування, то тут від саду до саду все може бути дуже по-різному. Є сади, які їжу для дитини потрібно приносити з собою, а садовська» їжа – тільки шоколад, фрукти і молоко, є садки з триразовим гарячим харчуванням, але воно включає в себе, наприклад, картоплю-фрі з кетчупом, а є й приємні винятки у вигляді «меню від шеф-кухаря», як в садочку, куди ходить син Іри. За її словами, вона сама б з задоволенням ходила в цей садок, настільки там смачна їжа і доброзичлива атмосфера.

Ще одна місцева особливість – надзвичайно спокійне, а з російської точки зору — наплювацьке ставлення до дитячих хвороб. Як розповіла Наташа, в групі, куди ходить її Аліса, як правило, дві третини, а то й більше дітей постійно «з соплями до пояса» і кашляють, але ніхто не звертає на це ніякої уваги. Мало того, за місцевими традиціями всі діти дуже легко одягнені, як правило, без шапок навіть коли на вулиці мінусова температура, в куртках навстіж, а нерідко і з голими колінами. До речі, у більшості дитсадків обов’язкова форма.

Крім того, в Алисином садку дуже жорстка дисципліна – у разі навіть п’ятихвилинного запізнення батьки пишуть пояснювальну записку. Те ж стосується і пропусків по хворобі, плюс підтвердження від сімейного лікаря. Якщо батьки з якихось причин не планують водити кілька днів дитини в сад, вони повинні завчасно повідомити про це керівництво садочка офіційним листом, і ще не факт, що дозвіл на це буде отримано. І це при тому, що відвідування дитячого садка не є обов’язковим і йдеться про дітей віком до чотирьох років. Словом, бюрократія процвітає.

В іншому, дуже близькому до Великобританії острівній державі, Ірландії, ситуація надзвичайно схожа, але, може бути, більш напружена зважаючи на те, що ця країна, в основному, католицька, тому народжуваність традиційно дуже висока і садки, що називається, нарозхват. Ось як розповіла про це живе там ЖЖ-юзер darkikrya.

Всі дитячі садки в Ірландії приватні і, відповідно, платні. Коштують вони приблизно від 170 до 250-300 євро на тиждень за повний робочий день і повний тиждень з 9.00 до 17.00 з понеділка по п’ятницю. Причому, оплата провадиться незалежно від того, відвідує дитина садок чи ні. Навіть якщо дитина захворіла, чи поїхав у відпустку з батьками, або сад закритий на святкові дні – доводитися платити по повній. «Якщо не платиш — втрачаєш місце», — пише darkikrya.

Так само, як і в Англії, в ясла приймають грудних немовлят, а закінчується сад у три роки. Залежно від віку дитини в групі може бути від 6 до 12 дітей, за якими доглядають одна – три виховательки. Чим молодші діти, тим менше їх в групи і тим більше виховательок. Група, як правило, знаходиться в кімнаті площею максимум 20 метрів.

Такі, як в Росії, майданчики, з будиночками і пісочницями, бувають дуже рідко, в основному це просто невелика обгороджена територія. Гуляють там тільки в разі хорошої погоди, тобто відсутності дощу, що в Ірландії трапляється вкрай рідко. На прогулянку, як пише darkikrya, діти вибігають в тому, що змогли надіти на себе самі: «Бігати в мороз без шапок і курток — цілком нормально для ірландських виховательок, вони загартовують дітей, і батьки ірландські надходять так само».

Змінному взутті немає, тільки вже якщо зовсім сніг або бруд на вулиці, тоді дітям просто знімають черевики. А дорослі ходять в тому, в чому зручно, навіть там, де повзають малюки.
Так само, як і в Англії, дітей водять в сад, за російськими мірками, хворих, виняток роблять лише для вітрянки, отиту і очних інфекцій.

Справжні кухні в садках рідкість, в основному замовляють їжу на комбінатах, а в садочках тільки підігрівають. Годують овочевими пюре, картоплею-фрі, бургерами, рибними паличками та іншими напівфабрикатами, дають шоколадки, цукерки, молоко, соки та фрукти. Вобщем, дієтичним харчуванням особливо ніхто не переймається.

За словами darkikrya, дітей, в основному, в сад водять в памперсах, так як «в туалет з дитиною няня зайти не може, також не може витерти попу та інше, так як виховательки боятися бути викритими в сексуальних домаганнях». Ось так.
З місцевих садовських особливостей — наявність в групах телевізора, перед яким діти частенько коротають час.

Ось така, безумовно, не претендує на повну об’єктивність картина британсько-ірландської «садовий» життя вимальовується, зі своїми плюсами, мінусами і дивацтвами.