Провести в Нідерландах кілька днів і краще пізнати цю країну зсередини наступного разу мені довелося лише у вересні 1997 року. Німецькі друзі привезли мене з Иббенбюрена в невелике містечко Енсхеде, звідки і почалася та незабутня екскурсія.
Енсхеде порівняно з Амстердамом, був тихим і малолюдних містечком. Особливих пам’яток, крім місцевих церков і блошиного ринку, де я вперше побачив європейських бездомних, яких там називали на французький манер клошари, в ньому не виявилося.
Ставлення уряду Нідерландів до бездомних
Нідерландські бомжі, попросили в нас кілька марок на каву з сендвічами, абсолютно відрізнялися від білоруських бездомних. Вони були не такими брудними, від них не пахло звалищем і алкоголем. Побачивши мою розгубленість і інтерес до цієї частини населення, німецькі друзі повезли мене в притулок для безхатьків, працівники якого розповіли багато цікавого.
Бездомними в Голландії вважаються люди, які втратили роботу і яким нічим платити за орендоване житло. Для них, офіційно зареєстрованих в соціальних службах допомоги, створені максимальні умови для виживання. У кожному місті є нічліжки, де позбавлений даху людина має свою койку і отримує безкоштовно скромний вечерю або сніданок.
Провівши ніч в такому закладі, вранці бездомний відправляється по своїх справах. Як правило, ці люди шукають разову роботу або просять милостиню в людних місцях.
Соціальна допомога по безробіттю
Так як роботу в маленькій, але густонаселеної Голландії знайти дуже складно, уряд входить у становище своїх безробітних. В кінці ХХ століття бездомні отримували соціальну допомогу у розмірі 1.500 гульденів. Сьогодні ця сума не змінилася, вона дорівнює 700 євро, оскільки національний грошовий знак, нідерландський гульден, був витіснений загальноєвропейською валютою.
Кожен бездомний забезпечується проїзним квитком на всі види наявного в його регіоні транспорту. Кожен бездомний має право безкоштовно відвідувати концертні та музейні зали.
У містах працюють соціальні хімчистки, пральні, перукарні, салони краси, де знедолені безкоштовно чистять і перуть свої особисті речі з постільною білизною, стрижуться, голяться і навіть роблять педикюр за мінімальну плату в 2 або 4 євро.
Турбота волонтерських організацій про безхатченків
В години обіду на вулицях голландських міст часто можна побачити візки, завантажені термосами, булочками, сендвічами, коробочками з чайними заварками, з яких жінки і чоловіки роздають людям не дуже охайного вигляду пластмасові стаканчики з кавою, чаєм та бутерброди. Так працюють багато благодійні організації, що займаються підтримкою бомжів.
В коло їх добровільної діяльності входить ще і роздача поношеного одягу та взуття, пожертвуваної населенням. Серед зібраного часто зустрічаються дуже пристойні речі, які не соромно одягнути бомжу.
Перспективи нідерландських бездомних
Людський фактор скрізь грає важливу роль. Якщо безробітний, позбавлений даху, здався, не опустив руки і перестав підшукувати собі роботу, то диво, звісно, не трапиться. Він так і буде до кінця днів своїх переміщатися з нічліжки в нічліжку, отримувати безкоштовні обіди на вулицях з рук волонтерів або в соціальних їдалень. У Голландії померти від голоду добрі громадяни йому не дадуть. Свою допомогу в 700 євро людина буде отримувати до гробової дошки. Ні про яке дармоїдстві мови в Нідерландах ніколи не було, та й не буде!
Сучасні голландці розповідають, що їх бездомні, якщо вони не закінчені наркомани і алкоголіки, в більшості випадків намагаються змінити утриманський спосіб життя. Не знайшовши роботи в рідних містах, люди їдуть у сусідні країни, де як-то прилаштовуються.
Саме тому в сучасній Німеччині, Франції, Бельгії та Норвегії дуже багато обслуговуючого персоналу з голландськими іменами.