Просочена кров’ю земля Ельзасу пам’ятає багато героїчних битв Середньовіччя та інших епох, близьких до сучасності. Неподалік від Страсбурга, на високому пагорбі, серед стрімких скель височать потемнілі від часу кріпосні стіни. Від старості вони поросли мохом, але не втратили своєї величі і гордині.
Усі, хто знайомий з творчістю Гі де Мопассана, відмінно пам’ятають, скільки цікавих новел було присвячено французьким класиком героїчної боротьби його співвітчизників в загарбницької війни 1870-1871 років. Історію неприступного форту Біч Мопассан, на жаль, не описав, але вона досить нетрадиционна. Ця стаття розповість про героїзм захисників цитаделі.
Містечко Біч і його визначна
Невеликий населений пункт Біч нічим не примітний для туристів. Одноповерхові або двоповерхові будиночки з цегли під помаранчевими черепичними дахами, палісадники під вікнами. Брущата мостова, маленькі магазинчики, церква, ярмаркова площа. На вершині пагорба, майже під хмарами, під б’ється на вітрі французьким прапором застигло монументальна споруда. Це і є легендарна фортеця Біч, споруджена в 1297 році німецьким графом Цвайбрюкеном.
Земля сучасного кантону Ельзас протягом століть переходила з рук у руки. Родючі угіддя постійно тягнули в цю місцевість ненаситних і агресивних загарбників – баварців і пруссаків.
Лише до 1606 році в результаті остаточної домовленості Біч перейшла у володіння Франції, а в 1680 в ній зробили колосальні ремонтно-відновлювальні роботи.
Подвиг захисників фортеці
Черговий військовий конфлікт між Францією і Німеччиною в період з 1870 по 1871, що отримав в історії назву Франко-Прусської війни, прославив фортеця на століття. Причиною для початку бойових дій стала боязнь імператора Наполеона III розростається могутності Пруссії, яка не тільки підпорядкувала собі всі Німецькі держави, але та відмовила французькому монарху повернення територій, завойованих в 1866 році.
Не цілком упевнений в готовності своєї імперії до сутички з супротивником, Наполеон III тим не менш оголосив Пруссії війну. До речі, сили прусської армії значно перевершували сили французької, яка терпіла поразку за поразкою, несучи величезні втрати в особовому складі і техніці. Підсумком тієї кровопролитної бійні стала ганебна втрата Ельзасу та Лотарингії, падіння імперії Наполеона і утворення Німецької імперії Отто фон Бісмарком на чолі.
Небувалий героїзм у тій війні виявили захисники форту Біч. Обороною керував безстрашний комендант Луї Казимир Туссо, який користувався величезною довірою і любов’ю серед своїх підлеглих. Його солдати мужньо давали відсіч пруссакам, а ті несли величезні втрати. Припинивши одного разу безглузді атаки, німці оточили фортецю, сподіваючись, що голод і спрага змусять солдатів французького гарнізону капітулювати.
Коли сили французів, що відбивали зі стін фортеці атаки загарбників, виявилися не рівними, нечисленний загін спустився в підземелля і звідти, здійснюючи нічні вилазки, розправлявся з загарбниками.
Сирі і холодні підземелля цитаделі
Фортеця стоїть на високому пагорбі. До неї від паркування веде пологий спуск. На землі – старовинна бруківка. Під високими склепіннями старовинного коридору туристи потрапляють на територію цитаделі. З відкритої площадки, огородженій потужними кам’яними стінами, відкривається гарний вид на зелені гори, і на яскраві дахи містечка.
Сучасний ліфт опускається вниз. Туристи опиняються в слабо освітленому факелами і електричними світильниками підземелля. При відсутності пристроїв обігріву тут відчувається вогкість і холод. Але саме в таких умовах серед граніту вистоювали кілька місяців мужні французи.
Події тих давніх часів демонструються на величезному моніторі. Цей короткометражний документальний фільм прокручується тут французькою, німецькою та англійською мовами.
Як вистоювали захисники фортеці
Коли в цитаделі почали закінчуватися продукти, комендант наказав вбивати наявних у фортеці коней і харчуватися їх м’ясом. Питну воду, сочившуюся в підземеллі по стінах, збирали в металеві і глиняні кухлі, тамуючи цими краплями спрагу.
Влада міста Біч капітулювали, але форт ще кілька тижнів мужньо тримався. Його захисники, напевно, загинули б як сміливці, якщо б не отримали наказ від французького командування здатися.
Навесні 1871 року фортеця знову відійшла до Німеччини і перебувала у німців до кінця Першої світової війни. Потім вона знову стала французької. У 1945 році музейний комплекс піддавався атакам англійців та американців з повітря, але особливих руйнувань їх бомби фортеці не принесли.
Цитадель сьогодні
На старовинному плацу, вимощеному гранітними плитами, час від часу проходять військові паради та інші урочистості. Цитадель стала місцем частих зйомок історичних фільмів та паломництвом туристів. Адже нам, людям XXI століття, дуже цікаво поглянути на побут народу, що жив півтора століття тому.