Тримати або не тримати дитину стовпчиком після годування?

Щоб відповісти на це питання, потрібно зрозуміти, на чому ґрунтується така рекомендація. Адже у тваринному світі серед великої кількості ссавців не помічено, щоб дитинчат після годування ставили в якусь іншу позу або просто змінювали його положення. Значить, це правило стосується тільки людей і відповідь потрібно шукати в фізіології грудного годування.

У далекому радянському минулому відпустку по догляду за дитиною був дуже коротким – всього три місяці. Після цього малюків віддавали в ясла. Годування було штучним, суворо по годинах та без урахування індивідуальних особливостей кожної дитини. Об’єм молочної суміші був для всіх однаковим. Щоб після переїдання або при заковтуванні зайвого повітря у деяких дітей з’явилася відрижка, їх тримали стовпчиком. Швидше за все, тримати стовпчиком необхідно тільки діток, які перебувають на штучному вигодовуванні.

Фізіологічні особливості грудного годування

Годуюча мама прикладає дитину до грудей на його вимогу, перегодовувати в такому випадку не виходить. Повітря при годуванні може потрапляти в шлуночок малюка тільки в перші кілька годувань, поки молода мама навчитися правильно давати груди. Часте прикладання дитини до грудей просто не залишить часу ще й на те, щоб тримати дитину стовпчиком.

Грудне молоко довго в шлунку немовляти не затримується, воно швидко всмоктується кишечником. Ситий малюк не буде їсти «зайве». Швидше за все, він задоволений, спокійний і нагодований засне прямо на маминих грудей. Це відбувається в більшості випадків, так як у складі грудного молока є компоненти з невеликим седативним ефектом. Турбуватися з цього приводу абсолютно не варто. Набагато більше маму повинно хвилювати те, що малюк після годування не засинає, виглядає неспокійним або тривожним, не може розслабитися.

Дозвольте дитині заснути під грудьми

Якщо уявити, як мама після грудного годування буде ставити сплячу дитину стовпчиком і чекати, щоб він відригнув, то видовище виглядає, м’яко кажучи, нерозумно. Набагато природніше, щоб мама і малюк відпочили разом. Або, поки дитина заснув, матуся може зайнятися своїми домашніми справами, а не слідувати дивним рекомендацій – тримати дитину стовпчиком.

Солодко спить малюк, якщо його потривожити, прокинеться і буде вередувати, в процесі плачу може статися зригування у великій кількості, і дитина знову буде відчувати себе голодним. Мама теж опиниться перед дилемою – погодувати ще раз або заколисати знову? Навіщо створювати всі ці проблеми собі і дитині, якщо малюк добре поїв, добре спить і всі навколо задоволені.

Відомий дитячий лікар Комаровський Е. О. рекомендує тримати стовпчиком тільки тих малюків, які погано засвоюють їжу, часто відригують і погано набирають вагу. Всім іншим немовлятам у перші місяці життя зригування тільки корисні, так як вони виводять з організму надлишки грудного молока. Дитина в цьому віці не може регулювати обсяг вживаної їжі і часто переїдають. Якщо такого малюка поставити стовпчиком, то надлишки їжі не зможуть «вийти» і викликають дискомфорт у шлунку і кишечнику.

Доктор неодноразово звертає увагу молодих мам на те, що в триманні малюка стовпчиком після годування немає ніякої потреби. Не варто мучити себе цим питанням і турбувати сплячу дитину. З приводу зайвого повітря в шлунку малюка, який міг потрапити при годуванні, теж не потрібно турбуватися. Він не заподіє під час сну немовля ніякої шкоди. Після пробудження візьмете свою дитину на руки, і зайвий повітря вийде сам по собі.

Викладання малюка на животик

Таку рекомендацію можна почути від багатьох: від досвідчених мам і бабусь, з телепередач і просто від знайомих, які мають дітей. Існує переконання, що викладання дитини на животик сприяє розвитку вміння і закріпленню навички тримання головки. Але педіатри настійно не радять класти малюка в таку позу до тих пір, поки він не навчиться сам перевертатися на бік, спину, живіт і назад.

Положення дитини «лежачи на животі» часто не комфортно для нього, тривожно. Це може викликати занепокоєння, відчуття самотності або відчуття, що його кинули. Малюк старанно піднімати й утримувати голівку, але координувати її руху йому ще не під силу. Таке становище викликає утруднення і напруга м’язів шийного і спинного відділу хребта.

Набагато корисніше і ефективніше носити дитину на руках, даючи йому можливість кілька секунд самостійно тримати голівку. Такі вправи можна починати приблизно з другого-третього тижня після народження. Малюка тримають у вертикальній позі, животиком до себе так, щоб його підборіддя спирався на плече дорослого. У такому положенні дитині все добре видно навколо, він починає піднімати голівку і повертати неї в різні боки, оглядаючи навколишній світ.

Не рекомендується залишати малюка на животику сплячим. Синдром раптової смерті немовлят найчастіше відбувається саме в такій позі.

Що робити при відрижці новонародженого після годування грудьми (відео)

Грудне вигодовування Немовля

Статті по темі

  • Фундаментальні поради годуючим мамам про грудному вигодовуванні
  • Чому дитина зригує після годування грудьми або сумішшю
  • Як правильно годувати грудьми? Як правильно прикладати новонародженого дитини до грудей?