Від року до трьох: Розвиваємо мова малюка
Перше «агу» крихітки змушує маму розпливатися в щасливій усмішці і гордо повідомляти новину рідним і знайомим. А потім починається батьківський терор: “Скажи “мама”, “тато”, “паралелепіпед”” – все залежить від фантазії та цілей конкретних мами і тата. Але далі «ки» або «ав» справа не рухається. Як же розговорити малюка?
Чого очікувати
Звичайно, вам хочеться, щоб дитина заговорив скоріше. Тим більше що у однокласниці Марини Максимко на місяць (!!!) молодший, а вже каже «баба» і «дай». Однак виснажувати маленької людини нескінченними розвиваючими заняттями не варто. Малюкам старше року достатньо двох десятихвилинних уроків в ігровій формі – вранці і ввечері. Більш тривалі заняття можуть їх сильно втомити і взагалі відбити інтерес.
За нормами, до трьох років діти повинні вимовляти голосні і прості приголосні. Але не варто забувати, що кожна дитина – індивідуальність. Катруся – жвава і комунікабельна, вже рік намагається щось лепетати на своїй мові. А Сергійко – замкнутий тихоня, який не бачить особливої потреби в тому, щоб говорити з оточуючими. Медики радять звертати увагу на той факт, спілкується дитина з вами хоч як-то, не обов’язково за допомогою слів: підходить перший, бере за руку, не заперечує, щоб ви чіпали його. Якщо дитина відводить погляд, не дивиться вам в обличчя, взагалі не йде на контакт, є привід звернутися до невролога.
Невербальна частина спілкування відіграє велику роль. Багато батьки визнають, що дитина не вміє говорити, але завжди дасть зрозуміти, чого хоче. І це хороший початок!
Наступний крок – сприйняття мови. Ваш неговорячими дитина розуміє слова? Виконує прості прохання або просто здогадується, виходячи з ситуації, що ви від нього хочете? Зверніть увагу, чи чує він прохання або стежить за рухом губ. Якщо є підозри, варто перевірити слух малюка.
Дрібна моторика
На думку логопедів, мова найкраще впливають ігри, що розвивають дрібну моторику. І, мабуть, не залишилося батьків, які б не знали про необхідність цих занять. Починати можна з масажу долоньок і п’ят. Після цього перейти до іграшок різної фактури – гладкою, шорсткою, пухирчатою. Можна гладити клаптики: хутро, шовк, мішковину. Для купання відмінно підійде гумовий їжачок, голки якого будуть масажувати маленьку ручку, стискає його. Пізніше можна вибирати іграшки із застібками, кнопками, ґудзиками, блискавками. Разом з дитиною ліпіть з пластиліну «ковбаски» і кульки, запропонуйте йому перекласти з однієї чашки в іншу фасолинки або горішки (звичайно ж, під контролем мами, щоб дрібні предмети не виявилися, наприклад, у носі).
Не варто забувати про пальчикових іграх – навчіть малюка показувати «козу рогату» або «зайчика». Згадайте і про всілякі потішках, в яких задіяні долоньки («Сорока-ворона», «Ладки» тощо). Крутите мотузочки, малюйте пальчиковими фарбами, нанизуйте великі намистини, клейте наклейки – будь-які дії маленьких пальчиків йдуть на користь розвитку мовлення.
Книги
Зараз можна знайти безліч посібників і підручників для малюків, починаючи з грудничкового віку. Наприклад, серія «Школа семи гномів», допомагає у заняттях з дитиною від народження і до 7 років. «Альбом з розвитку мовлення для самих маленьких» містить барвисті ілюстрації та завдання з ним. Багатьом мамам знайома «Енциклопедія малюка. Моя перша книга», що сприяє різнобічному розвитку дитини і правильному становленню мови.
Плакати і картинки
Картинки і плакати, розвішані в полі зору дитини, покликані задіяти його зорову пам’ять і збагатити словниковий запас. Якщо малюк зацікавився якоюсь картинкою, то докладно розкажіть йому, що там зображено: «Бачиш, сіренький зайчик стрибає по зеленій галявині. А які тут квіточки – і ромашки, і волошки! А в небі, дивись, пташка летить. Як думаєш, куди?» Звичайно, малюк не зможе вам відповісти, так що відповідь дайте самі. Так дитина вчиться діалогу, спілкування з іншими людьми.
Добре, якщо картинки будуть підписані великими літерами. Також можна розвісити абетку, складовые таблиці (наприклад, за методикою Зайцева http://www.metodikinz.ru/goods/). Всі написи потрібно читати розбірливо, не ковтаючи звуки. Для кращого запам’ятовування дайте дитині предмет, зображений на картинці: бачиш, Мишко, молоток намальований, а у тебе теж є іграшковий молоточок, візьми його, давай постукаємо, тук-тук.
Купіть дитині м’які кубики з літерами і предметами і не тільки будуйте з них будиночки, але і називайте, що намальовано на його сторонах: тут буква М, а ось бурий ведмідь, напевно, він дуже добрий.
Краща методика
І все-таки на сьогоднішній день розвиваюча методика номер один – це невтомно говорить мама. Краще вас поки нічого не придумали. Малюк наслідує, дивлячись на ваше обличчя. Тому, чим більше він буде бачити вас артикулирующей звуки, тим більше шансів, що він спробує повторити за вами.
Необхідно багато, дуже-дуже багато, нескінченно багато говорити з дитиною. Співайте пісеньки, читайте книги, описуйте, що зображено на картинках, пояснюйте відмінності і функції іграшок (великий-маленький, круглий-квадратний, м’який-твердий, зелений-червоний, ходить, стоїть, говорить і т. д.). Розповідайте про те, що робить ваш малюк, що робите ви, навіть коли просто займаєтеся домашніми справами. Називайте предмети, придумуйте історії з участю ляльок, ведмедиків, машинок. Всі ці дії допомагають створенню пасивного словникового запасу дитини.
Намагайтеся не сюсюкати. Звичайно, так і тягне сказати: «Ой, яка бібіка!» Але тоді як малюк зрозуміє, що бібіка – це, насправді, машина? Говоріть чітко, спокійно. Для кращого запам’ятовування краще продемонструвати дії –плескайте в долоні, коли говорите «Я плескаю в долоні», стрибайте, коли говорите «Я стрибаю».
І не варто завищувати вимоги. Все-таки ваша дитина – поки ще малюк, який має повне право лепетати і навіть вигадати власну мову. У ваших руках – безліч методик і можливостей. Але, в першу чергу, ви – люблячі батьки, які так потрібні самому кращому в світі людині. А вже він, будьте впевнені, постарається вас порадувати.
Ксенія Гаврилова