Як вводити прикорм немовляті? Особистий досвід

Як вводити прикорм немовляті? Особистий досвід

Давно хочу написати статтю про те, як ми вводили прикорм синові, тим більше, що останнім часом мене вже декілька разів запитували про це читачі. Є різні способи введення прикорму дитині. Я не буду їх перераховувати і описувати. Моє завдання – розповісти Вам про один з них, тому, який ми випробували на власному досвіді, тому що я вважаю його ідеальним методом введення прикорму для здорової дитини, що знаходиться виключно на грудному вигодовуванні.

Називається цей метод педагогічний прикорм (або педприкорм). Саме завдяки йому можна не тільки навчити дитину їсти дорослу їжу: жувати, кусати, ковтати (причому, їсти з апетитом, без умовлянь і танців з ложкою навколо малюка, але і робити це акуратно, дотримуючись усіх правил поведінки людини за столом. Можу на своєму досвіді сказати, що я ніколи не змушувала свого сина їсти, він завжди сам їв і їсть з задоволенням, просить добавку, яка не вибирає їжу, а з року і дев’яти місяців сам працює ложкою, виделкою, п’є з чашки, не грає з їжею і не розкидає її, намагається їсти акуратно, витирається рушником, якщо раптом забруднився, і щоразу після прийому їжі говорить спасибі. Зацікавило? Тоді педагогічний прикорм – це те, що Вам потрібно.

Хочу ще зазначити, що педагогічний прикорм – це той вид прикорму, який споконвіку вводили дітям наші прабатьки. Раніше нікому і в голову не приходило готувати для малюків спеціальну їжу і тим більше годувати їх купівельної їжею. Грудним малюкам завжди давали їжу із загального столу, але при цьому мами знали деякі важливі правила, що дозволяють зберегти здоров’я дитини (не «зірвати» йому кишечник) і одночасно прищепити йому бажання і вміння їсти дорослу їжу. Якщо слідувати цим нескладним рекомендаціям, введення прикорму для дитини пройде для всієї родини легко і результативно.

  • В якому віці вводити прикорм дитині? Немовляті слід вводити прикорм тільки тоді, коли у нього з’явився харчової інтерес (тобто він починає лізти в тарілку мами, щоб звідти щось взяти і спробувати). У будь-якому випадку робити це можна не раніше шести місяців (деякі мами розповідають, що вже з чотирьох місяців їх діти виявляють цікавість до дорослої їжі – мамі треба обов’язково дочекатися півроку і тільки тоді почати пропонувати малюкові що-небудь, крім грудного молока). Не варто форсувати події (у кого-то харчової інтерес може прокинутися в сім, у когось- у вісім місяців), але і відкладати до 9-10 місяців введення прикорму також не варто. Під час введення прикорму не орієнтуйтеся на зуби, їх у дитини може взагалі не бути до того моменту.
  • Мета педагогічного прикорму – познайомити дитину з дорослою їжею, а не нагодувати його! Дитина протягом декількох місяців (до півроку) після початку введення прикорму буде як і раніше наїдатися і напиватися маминим молоком, доросла ж їжа буде знайомити його з тим, що їдять в сім’ї в принципі і поступово готувати шлунково-кишковий тракт малюка до нової навантаженні.
  • Дитині нічого не готується спеціально. Всі продукти він отримує з загального столу в мікродозах, мікро порціях, які не можуть зашкодити його здоров’ю. Зрозуміло, за умови, що ця їжа приготовлена вдома (не куплена в магазинній кулінарії), є максимально натуральною і простий (без кетчупів, майонезів, не дуже солоної і т. д.). Введення прикорму дитині – хороший стимул для свідомих батьків оздоровити свій «стіл», якщо вони досі цього не зробили.
  • Дитині пропонується їжа тільки тоді, коли дорослі (чи хоча б мама) самі сидять за столом і їдять. При цьому малюк повинен бачити, що дорослі їдять акуратно, з апетитом. Ніколи (хоча б поки дитина дуже малий) не годуйте його окремо від Вас і тим більше в іншій кімнаті, за спеціальним столиком. Малюк – частина сім’ї, і їсти він повинен у тій же кімнаті, що й все, за тим же столом, що і всі (в ідеалі – у мами на колінах), в той же час, що і всі. Це необхідно для того, щоб потім у малюка не з’явилися поведінкові проблеми, пов’язані з прийомом їжі.
  • Головний принцип: перший місяць введення прикорму або навіть довше дитині за один раз можна дати не більше трьох мікродоз дорослої їжі. Мікродоза – це кількість їжі, яка поміщається між великим і вказівним пальцями мами, коли вони стискають один одного. Фактично – це три «горошини» їжі. Не перемалывайте їжу спеціально, досить розім’яти її виделкою. У будь-якому випадку ця їжа не стільки засвоюється у малюка, скільки просто знайомить його ШКТ з дорослою їжею. Не давайте дитині більше трьох мікро порцій перший час, навіть якщо він дуже просить, інакше дитячому кишечнику можна насправді нашкодити.
  • Якщо Ви даєте дитині тверду їжу (наприклад, яблуко), від якої він сам може відкусити шматочок, будьте завжди поруч. Слідкуйте за тим, який відкусив шматочок дитина. Якщо шматок занадто великий, засуньте свій палець малюкові в рот «гачком» і вийміть його.
  • Якщо у дитини за столом погіршився поведінку, або малюк втратив інтерес до їжі, відразу виводьте його з-за столу (на підлогу або в іншу кімнату). Ніколи не пропонуйте нічого з їжі без інтересу з боку дитини.
  • Не бійтеся пропонувати дитині найрізноманітніші страви і продукти з Вашого столу (тут завжди пам’ятаємо про здорове харчування). З шести місяців до півтора років дитина повинна спробувати абсолютно все, що їдять в сім’ї, в якій він зростає.
  • Педагогічний прикорм не замінює годування груддю (щонайменше до року, поки дитина не почне є порції побільше). До року груди на першому місці, прикорм – це знайомство з їжею. Малюк може пробувати дорослу їжу до, під час і після прикладання до грудей. Повірте, він отримує з молока достатньо поживних речовин, якщо мама добре харчується. Дитина не буде голодним, якщо Ви не будете пхати в нього варену їжу, коли він цього не хоче.
  • Якщо раптом малюк втратив цікавість до дорослої їжі, на кілька днів позбавите його загального столу, не беріть з собою на трапезу. Нічого не пропонуйте. Скоро харчової інтерес повернеться до Вашого чада.
  • Кожен раз, коли Ви берете дитину за свій стіл, демонструйте йому правила поведінки під час прийняття їжі. Показуйте, що їдять ложкою, а не руками, що у кожного своя тарілка (у дитини своя тарілка з’являється зазвичай до року, до цього його краще годувати з своєї тарілки), що їдять акуратно, що витираються рушником, що по закінченні трапези говорять спасибі і т. д. При цьому будьте готові до того, що перші місяці малюк може брати їжу руками, вивчати її. Це природна частина процесу знайомства з їжею. Це пройде. Не сваріть малюка за таку поведінку, інакше він може втратити інтерес до їжі зовсім.
  • З перших місяців введення прикорму вчіть малюка користуватися столовими приладами, їсти самостійно. Так, на перших порах він не зможе їсти акуратно, але, якщо Ви не будете заважати, він навчиться. Мій син в рік і 9 сам чудово орудував ложкою, причому намагався залишатися при цьому чистим і зберігати чистоту навколо. При цьому деяких діток у два роки батьки не тільки годують з ложечки, але ще й умовляють їх їсти.
  • І наостанок найважливіше питання для багатьох мам. З чого почати введення прикорму? Консультанти по ГВ кажуть, що якщо малюк погано набирає у вазі, краще починати прикорм з каш, якщо дитина страждає запорами — з овочів. Особисто ми почали вводити прикорм з сирої їжі, так як вважаємо її самої засвоюваною та цінним для людини. Робити ми це почали у шість місяців, і місяців до восьми в основному давали синові тільки свіжі фрукти і овочі: шматочок яблучка, морквини, банана, хурми, чайну ложечку зеленого коктейлю, чайну ложечку свіжовичавленого соку, шматочок помідори, шматочок солодкого перцю, винограду, груші і т. д. У вісім місяців я стала в мікродозах давати варену їжу: каші (починала з гречаної, рисової і кукурудзяної, як рекомендують консультанти по ГВ), овочі з супів і рагу. Іноді я відділяла якийсь один овоч із страви, іноді могла розім’яти виделкою всі інгредієнти і дати Серафиму 2-3 мікродози цього “пюре”, 1 чайну ложечку овочевого бульйону. Ще пізніше (в 9-10 місяців) стала іноді давати по 1-2 микродозе сирники, оладки. Кожен новий продукт я починала вводити з мікродоз, протягом декількох днів або тижнів поступово збільшувала порції. Молочку пробувала в цей час теж давати, але син відкидав (йому вистачало грудного молока). Ближче до року ввела мед, трав’яні чаї (по кілька ковтків), борошняне, бобові. Я спиралася на свою інтуїцію, стежила також за стільцем, шкірою малюка. Ніяких проблем на нашому шляху не було. Я нікуди не поспішала, дотримувалася принципів здорового харчування і правил педприкорма, і все у нас пройшло гладко.
  • Як бачите, я постаралася коротко викласти всі головні аспекти теми педагогічного прикорму. Якщо раптом у Вас з’являться додаткові питання, запитуйте — постараюся відповісти.

    Я дуже рада, що в свій час дізналась про педприкорм. І тоді, і зараз я радила цей метод всім своїм знайомим. Я до сих пір впевнена, що це найкраще, що може бути і для мами, і для малюка, і своїх майбутніх дітей я буду знайомити з дорослою їжею саме так!