Як допомогти своїй дитині з вродженим пороком


Как помочь своему ребенку с врожденным пороком

У цій статті ви дізнаєтеся:

  • Чому печаль і почуття провини заважають;
  • Як привести думки в порядок і оцінити ситуацію;
  • Як почати діяти, зберігаючи любов і радість;
  • Робимо перші кроки до здоров’я.

Ви чекаєте 9 довгих місяців, прислухаєтеся до його кожного руху, думаєте про те, яким він буде – ваш малюк. Так очікують справжнє диво. Але після народження радість затьмарюється невтішним діагнозом лікарів. Що робити? Як допомогти собі пережити це і зробити все можливе для дитини?

Своя біль

Сама опинилася в подібній ситуації 19 років тому. Прямо на пологовому столі мені оголосили, що у моєї дитини вроджена клишоногість обох ніг, і ходити вона нормально не зможе. Права нога виправилася сама дуже швидко. Ліву ногу почали гіпсувати ортопеди. Мені сказали так: “Якщо поліпшень не буде, необхідна операція.” Ніяких позитивних змін гіпсування не дало, і, як потім мені пояснили остеопати, операція б тільки посилила проблему. Але тоді я про це не знала. В той момент мені хтось запропонував допомогу толкового лікаря з лікувальної фізкультури, вона і порадила припинити гіпсування та пояснила, як мені займатися з дочкою. Потім були ще фахівці, які і допомогли отримати хороший результат. Незабаром інвалідність була знята.

Чому вирішила написати про це? Не буває остаточно безнадійних ситуацій, і багато захворювання піддаються лікуванню новими методами. Якщо у мене вийшло справитися, вийде і у інших. Не маю на меті нікого переконувати в протилежному. Але якщо когось підтримку у важкій ситуації, буду рада.

Чому заважають розлад, сум, почуття провини?

Отже, ви дізналися про те, що у вас народилася дитина з вродженою вадою розвитку, і знаходитеся в страшному розладі. Ви не знаєте, як пережити цю сумну новину. Крім того, вам постійно лізуть в голову думки, які інакше як поганими не назвеш: «Чому це трапилося саме зі мною? У чому я винна? За що мені все це?» Поки людина перебуває в стані паніки, ступору – змінити ситуацію, йому не вдасться.

Как помочь своему ребенку с врожденным пороком

Можливо, дитячі лікарі дають невтішні прогнози або наполягають на якнайшвидшому проведенні хірургічної операції. Справді, бувають такі випадки, коли зволікати не можна, і операція, зроблена в перші дні або місяці, рятує дитині життя і дарує шанс на одужання. Дана ж стаття про тих ситуаціях, коли проблема зі здоров’ям є, але стан дитини не є критичним. Є можливість спробувати знайти альтернативні, менш травматичні способи лікування. Так, вони будуть більш тривалі, але ризиків там менше, і результати стійкіше, ніж при оперативному лікуванні.

Наводимо думки в порядок

Що ж робити? Для початку краще за все постаратися будь-якими способами вийти зі стану паніки, страху, жаху. Добре, якщо в умовах пологового будинку працює досвідчений психолог і він хоча б вислухає вас. Або просто поговоріть з ким-то з надійних друзів, які вміють слухати. Це дозволить значно зменшити душевний тягар. Але не завжди є така можливість, а заспокоїтися життєво необхідно. Використовуйте тоді інші техніки виходу зі стресової ситуації.

Техніки

  • Візьміть аркуш звичайного паперу і випишіть туди всю свою біль. Якщо хочеться когось звинуватити в ситуації – звинуватите. Це той випадок, коли це доречно. Відразу обмовлюся, що після написання листа його варто розірвати чи спалити. Писати бажано до того моменту, коли сказати буде нічого.
  • Можна також взяти аркуш паперу з кольоровими олівцями, намалювати і розфарбувати мандалу (як мандали можна зобразити коло на аркуші паперу).
  • Практикуйте будь дихальні техніки
  • Медитуйте – стільки, скільки можете. Навіть 8 хвилин медитації в день допоможуть бути зібраніше й активніше.
  • Читайте молитви.
  • Зробити те, від чого, ви точно знаєте, стане легше
  • Збираємо інформацію

    Головне тут хоч трохи відпустити ситуацію і вийти з стану відчаю. І вам відразу ж почнуть приходити в голову розумні думки:

    • Можливо, ви пригадаєте якісь знайомих з подібними випадками.
    • Якщо ви прихильник природних методів оздоровлення – киньте клич серед друзів і знайомих, чиєю думкою дорожите.
    • Загляньте в інтернет, знайдіть компанії, які займаються траволікуванням і добре зарекомендували себе.
    • Спробуйте знайти психолога, який працює з психосоматичної причиною захворювань. Це допоможе у стислі терміни привести до результату.

    Робимо перші кроки до здоров’я

    Що можна зробити самостійно, не вдаючись до допомоги фахівців:

  • Постарайтеся годувати грудьми дитину, так як це найкращі ліки для нього.
  • Почитайте про правильне харчування під час годування грудьми.
  • Навчіть малюка плавати у ванні або басейні.
  • Как помочь своему ребенку с врожденным пороком

  • Більше здійснюйте прогулянки на свіжому повітрі.
  • Шукаємо надійних помічників

    Після цього вам належить переробити отриману інформацію і відфільтрувати її. Послухайте відгуки своїх знайомих, почитайте статті на оздоровчих порталах. Складіть список тих фахівців, до яких ви хотіли б звернутися за консультацією. І не тягніть з дзвінками, є ймовірність, що ви не відразу зможете потрапити до цих фахівців. Буде потрібно якийсь час для очікування, але, з іншого боку, така затребуваність – це ознака великого професіонала.

    Ви відвідали всіх фахівців з наміченого списку і їх уважно вислухали. Можливо, до деяких у вас відразу виникнуть довіру і сприятливий настрій завдяки хорошим відгукам. Коли мені в свій час порадили такого фахівця, я майже відразу розташувалася до нього і не помилилася. Звичайно, я багато робила сама, але і його допомога виявилася дуже до речі. Знадобилося всього 4 відвідування, і результат не змусив себе чекати. Так буває, що люди вперше стикаються з альтернативними методами лікування, і звичайно ж, там будуть присутні страхи, сумніви, зневіра. Це нормально, у мене вони теж були, як і у будь-якої людини, адже ми так влаштовані. Довіряємо найдорожче – життя і здоров’я наших дітей. І якщо сумніваєтеся в тому чи іншому фахівця або його компетенції – відкладіть рішення. Не вірте нав’язливої реклами – картоплю ніхто не рекламує. І тим не менше – дійте, не сидите, склавши руки, в цій ситуації не найкращий помічник.

    Бажаю здоров’я вам та вашій дитині і вірю, що у вас обов’язково все вийде!!!