Любителям військової техніки минулих часів, людям, які цікавляться військовою історією та перебувають на екскурсії у Франції, буде цікаво побувати в східній частині держави, де в 1929-1930 роках минулого століття побудували унікальний 450-кілометровий укріпрайон.
Пам’ятаючи тактичний маневр німців на початку Першої світової війни, коли ті обійшли основну частину французьких військ через Бельгію і вдерлися на північно-сході, уряд країни вважало, що в новому воєнному конфлікті все буде точно так само. Ворога доведеться стримувати в районі річки Діль, а пасивні бої відбуватимуться на новому оборонному рубежі лінії Мажино. Її будівництво почалося в 1928 році, завершилося до 1930. На всі фортифікації пішло близько 3 мільярдів франків.
Чиє ім’я носить і досі укріпрайон?
Міністром оборони Франції в ті роки, коли вздовж східного кордону рили пятдесятиметрова котловани, заливали тонни бетонних мас, зводили доти й встановлювали гармати, був Андре Мажино. Мабуть, на честь його шаленої любові до Батьківщини і до контролю за будівельними роботами об’єкт стратегічного призначення отримав ім’я військового начальника.
Історія стверджує, що французи будували піднімаються з-під землі броньовані башти дзотів, які, провівши необхідну кількість пострілів з гармат, знову опускалися під землю. Глибина лінії оборони досягала 90-100 км, і всюди на шляху прямування потенційного противника перебували протитанкові їжаки і рови, забетоновані майданчики для артилерії і піхоти.
У глибоких казематах фортеці, сполучених між собою узкоколейками, перебували гарматні батареї, електростанції, величезні склади боєприпасів та продовольства, госпіталі і казарми для особового складу. Побут для військовослужбовців був облаштований за останнім словом техніки тих років.
Лінія Мажино в період німецького «Блискавичного вторгнення»
У вересні 1939 року Німеччина напала на Польщу. Франція та Великобританія, в знак солідарності до окупованого державі, оголосили війну німецькому Рейху.
З вересня 1939 по травень 1940 на німецько-французькому кордоні, на лінії Мажино, панувало дивне затишшя, що переривається рідкісними перестрілками. Дві численні армії стояли обличчям один до одного і не діяли: французи чекали, німці накопичували сили перед вирішальним штурмом.
В музеї на лінії Мажино висить карикатура, що зображає двох французьких солдатів періоду тієї Дивної війни, грають в карти, коли над їхніми головами літають кулі.
Так жартувала французька преса, ще не підозрюючи, що 10 травня 1940 року німці почнуть піхотну атаку, супроводжується бомбовими і артилерійськими ударами, а також масовим задимленням позицій противника. Ніхто й припустити не міг, що потужні бетонні покриття дотів не витримають сили бомб, що укріпрайон буде прорваний в декількох місцях, що противник блискавично вторгнеться у Францію.
Німці без єдиного пострілу увійдуть в Париж. Відбудеться ганебна капітуляція французького уряду. Самим останнім з усіх здасться гарнізон лінії Мажино, що втратив 130 тисяч мужніх захисників.
Музейний комплекс сьогодні
Після закінчення Другої світової війни велика частина споруд лінії Мажино були демонтовані. У Франції залишено лише кілька фрагментів унікальної підземної і наземної цитаделі.
В Ельзасі такий фрагмент розташований неподалік від Страсбурга, в декількох кілометрах від колишнього прикордонного переходу Франція – Німеччина. Зі столиці Ельзасу в музей ходять рейсові автобуси. Ціна вхідного квитка для дорослих і дітей символічна.
На відкритому майданчику перед збереженим казематом зібрані зразки військової техніки армій країн НАТО, Швейцарії, СРСР: гармати, зенітні установки, танки, вертольоти, літаки-винищувачі, потужні військові тягачі. Біля кожного експоната встановлена табличка з технічними характеристиками на чотирьох мовах. В тому числі і російською.
Павільйон макетів
У цьому невеликому будинку з цегли представлено кілька колекцій бойової техніки армії Вермахту та армії США. Воскові скульптури показують солдати двох армій, цивільне населення Ельзасу перед масовою евакуацією.
Фото та відеозйомка в павільйоні дозволена, і вона абсолютно безкоштовна.
Знайомлячись із зразками артилерійських снарядів німців і французів, подумки переміщаєшся в далекі роки початку Другої світової війни.
Каземат лінії Мажино
У підземному музеї – найбільш цікава експозиція. Тут теж усюди воскові фігури солдатів французької армії, передають їх щоденний побут: казарма з двоярусними ліжками, стоматологічний кабінет, пральня, котельня, кабінет капітана, кухня зі старовинними вагами і посудом. На манекенах справжня військова форма тих років.
На стелажах під товстим склом – залізні каски військовослужбовців, багнети-ножі, гвинтівки, шаблі, ордена, медалі і дипломи учасників Руху опору. У невеликому кінозалі можна подивитися декілька відео, які розповідають про життя захисників фортеці.
Перед входом в каземат встановлена сцена та сидіння для глядачів. Тут часто проходять концертні вистави та урочисті заходи, присвячені звільненню Франції.